Автор Тема: Історії для душі  (Прочитано 10951 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline лана лістат

  • люблю своїх хлопчиків
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3369
  • Поблагодарили: 12 раз
  • Репутація: +112/-0
  • Ангели є на землі і це мій Синуля)
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Маркус,5 років
  • Ваше справжнє ім’я: Руслана-Катерина
Re: Історії для душі
« Reply #34 : 07 Вересень 2011, 01:35:43 »


Напевно почну з наступного. Я ніколи не думаю довго як описати будь – яку тему.
Я просто пишу те, що відчуваю у душі, у даний момент часу – простою, як говориться «західноукраїнською» мовою на одному диханні.
Так що вибачне за таку простоту, за не літературну мову. Постараюся викласти саме головне – суть проекту.
Спочатку було багато думок як і що описати – але не буду вас обтяжувати зайвою інформацією.
Інформацію буду подавати окремими блоками. Як мені ідуть думки так і буду писати – без всяких поправок – на одному диханні.
Буду викладати інформацію на даному сайті по мірі необхідності.
Отже що ж це за такий проект ?

Цей проект – перша всеукраїнська антикризова християнсько – психологічна медично - оздоровча програма під назвою «ТАЄМНИЦЯ ЩАСТЯ». Аналогій в Україні, та й у світі, наскільки нам відомо, немає.

Чому саме така назва «ТАЄМНИЦЯ ЩАСТЯ» ? Є такі 15 молитов які отримала св. Бригіда від Ісуса Христа. Їх потрібно молитися протягом року побожно кожний день. До цих молитов додаються надзвичайні обітниці . Об’явлення св. Бригіди складають окрему тему. В св. Церкві довго дискутували над їх оцінкою. І тільки папа Венедикт 14 затвердив їх компетентну віродостойність. Я і сам дякуючи Господу Богу переконався в дієвості цих надзвичайних обітниць. Отже, «ТАЄМНИЦЯ ЩАСТЯ» - це комплексна антикризова, психологічна, християнська, лікувальна, оздоровча програма. Для вирішення проблеми людини ми будемо застосовувати такі засоби, технології та принципи, які ще ніхто не застосовував. Про це детальніше ви зможете ознайомитися в різних розділах сайту і на диску.

Завдяки цій програмі кожна людина зможе зрозуміти, що потрібно робити, щоб вирішити всі свої проблеми. Ми – це комплексна команда священників, лікарів (традиційна та нетрадиційна медицина), майстрів східних єдиноборств та східної медицини, музикантів, та інших спеціалістів з різних галузей, та просто людей доброї волі, які прагнуть робити добро, допомогти іншим людям.

Пару слів про себе : Я, Грицьків Іван Іванович - автор і розробник проекту . Народився та проживаю у Львівській області. Без будь – яких посад, звань, наукових ступенів і т.д. Проста, звичайна душа, яка розуміє, наскільки багато дав мені Бог, і що я не маю права це все «заривати» в землю. Я повинен «усім цим» поділитися з кожною людиною. Що це таке за «усім цим» ? Читайте і дізнаєтеся. Я просто знаю, що потрібно робити, як діяти, особливо в теперішні часи.

Коли мене запитують – як ти це робиш ? Як до тебе приходять такі знання, навики ? То я просто відповідаю – потрібно просто слухати. Слухати свій внутрішній голос. Це як ніби хтось кличе мене. Цей голос, ці всі відчуття, знання, радість, любов, Божа Благодать проходять скрізь мене, кожного дня кожної хвилини… Коли я роблю це все – це я ніби відповідаю йому. Кому йому ? Тому, хто дає мені це все. Він – це Господь Бог.

Ми будемо допомогати там, де іншим не під силу це зробити з різних причин.

Окремий напрямок нашої діяльності - це є допомога Церкві та отцям в усіх можливих напрямках: про це детальніше ви зможете дізнатися згодом.
Попробую коротко розкрити суть даного проекту і пояснити для чого він створений, чому він потрібний і кому. Ми з вами живемо в особливі часи. Часи змін. З’явилися такі проблеми і потреби, на які наука, медицина, релігія та інші галузі не можуть дати в повному обсязі відповіді на ці запитання.

Опишу коротку картину світу, яка склалася на сьогоднішні часи з християнського боку: Так, непроста ситуація склалася у нас в державі... всі ми прагнемо справедливості... всі хочемо кращого життя... Від багатьох можна почути: "Чому я так маю жити - бідно, з багатьма проблемами і т.д. Держава зовсім не дбає про свій народ. Є у нас зараз багаті та бідні. Середнього класу немає зовсім! і таке інше...". Що можу на те сказати ? ... знаємо прекрасно, де правда, а де брехня....

Але не поспішайте ще більше це почуття розвивати в собі... не осуджуйте нікого, як би важко це не було...

Приведу Вам для кращого розуміння ситуації деякі уривки з однієї християнської книги:

Те,що гордісь була причиною падіння диявола - очевидно. Адже з якою безумною пихою він сказав самому Синові Божому, показуючи Йому всі царства світу : ''Я дам Тобі цю владу і славу їхню, бо вона була мені передана, і я даю її, кому захочу'' (Лук. 4:5-6). ''Диявол грішить від початку'' - говорить св. Йоан Богослов (1 Йо.3:8), і Премудрий син Сираха засвідчує,що початком гріха є гордість (Див.: Сир.10:13). Святий Павло говорить, що мусимо боротися. Багато разів говорив він, що мусимо боротися і то боротися як солдати. Ми знаємо це, але проти кого ? Не мусимо битися проти видимих речей, супроти тіла й крові - ми повинні провести битву, яку я називаю ''боротьбою в темноті''. Це боротьба проти духів, які вдираються в атмосферу нашого життя. Іншими словами, мусимо боротися проти сатани.

Про це вже не думають. Чому сьогодні про це вже не говориться ? А тому, що немає видимого об'єкта. Речі, яких не бачать, вважають за неіснуючі. Якщо хтось говорить :''Я про це не думаю'', це означає, що він не думає за Євангелієм. Чому ? Тому, що Євангеліє наповнене, я сказав би навіть переповнене, присутністю сатани. Щоб увійти у клімат Євангелія, в його атмосферу, психологію, ментальність, треба принаймі відчувати цю таємничу присутність. Це не фантазія, ані забобони, це - реальність. Вона існує. Євангеліє говорить нам про неї, повторюю, на багатьох, багатьох сторінках.

Хто є володарем світу ? Ісус каже:''царем цього світу є диявол''. Усі ми знаходимось під прихованим пануванням, яке нас вабить, спокушає, але робить хворими, ненадійними, злими. Тепер про св. Павла. Він, оскільки його наука є ніби відлунням Євангелія, називає сатану на одній зі сторінок другого послання до коринтян ''богом цього віку''. Хто міг би колись подумати, що іменем Бога назвуть того, хто прислуговував найвищому Буттю ? Але такий титул сатани прозвучав; і прозвучав він з уст апостола. Також св. Павло попереджує нас, про що я вам говорив раніше, що ми повинні боротися також з духами, не знаючи де вони, які вони тощо. Вчить нас, яку терапію ми повинні застосовувати, як оборонятися від такого роду неприятелів. Про це багато можемо знайти в християнській літературі.

А в Літургії, хіба немає в усіх моментах стосунку до злого духа ? Візьмімо до уваги хрещення. Хрещення є першим актом Божого Провидіння, через який Бог віддаляє смертельного неприятеля і ворога людини - сатану. До появи людини, сатана був основною постаттю, і після падіння Адама він здобув певну владу над людиною, з-під якої нас може визволити тільки відкуплення Христа. Це історія, яка все ще триває, оскільки первородний гріх є спадком, що передається не через вину або випадок, але який приймають від народження. Бути народженим означає бути більше в обіймах сатани, аніж в обіймах Божих. Хрещення спасає з тієї неволі; робить нас вільними дітьми Божими. Яким є діло сатани ? Це є діло спокушування, використання нас самих проти нас самих. Він є ворогом, спокусником номер один. Сатана є прихованим ворогом, який сіє помилки, невдачі, падіння, деградацію в людській історії.

Згадаймо з Євангелія притчу про кукіль посіяний поміж пшеницею. Землероби дивувалися:''Хто ж засіяв зло у світі ?'' Власник поля, який уособлює Бога, відповідає: ''Inimicus homo hoc fecit - ворог людини це вчинив''. Євангеліє називає сатану також ''душогубцем від початку'', називає його ''брехуном і батьком лжі''. Він є підступною і зрадливою істотою, що розставляє пастки, підриваючи моральну рівновагу людини. Він віроломний і хитрий чародій, який вміє закрадатися у психіку кожного, здатний знайти відчиненні двері, через які входить, це : почуття, фантазії, пожадання, що їх сьогодні називаємо стимулом, чи не так ? Він знаходить відчиненні двері в оманливій логіці і хаотичних суспільних стосунках - через погане товариство, чорне бачення світу. Вкрадається в наші дії, щоб сіяти відступництва, які на вигляд згідні з фізичною, психічною та інстинктивною природою, а в дійсності дуже сильно нищать її. Зло, розсіяне світом, має своє джерело та наміри. Бог допускає, навіть майже захищає таку ситуацію: ''Не виполюйте кукіль, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці''. Прийде останній день, який довершить розділ, і суд цей буде неминучим.

Апостол доповнює учительську лінію оборони : '' Не дозволь бути переможеним злом, але ставай щоразу кращим. Перемагай зло добром''. Маю надію, що Ви зрозуміли тепер, що і до чого?... Пам'ятайте ще про одну річ - Хто був першим, стане останнім; хто був останнім - буде першим. Навіть наперекір таким складним життєвим обставинам, Ви можете і маєте бути щасливим.

Що таке щастя ? Щастя - це достаток всього...

Звертаюся насамперед до українського народу: Щоб бути щасливими, потрібно змінити свій менталітет, спосіб мислення. Не почуватися бідними, обділеними. Щоб не було так, як сказано на сторінках Біблії : "Хто має, тому додасться, хто немає - тому і те забереться, що має". В народі кажуть: "Чому бідний - бо дурний, чому дурний - бо бідний". Виходить замкнутий круг. Що означає слово "бідний" ? Бути бідним - це бути обділеним Божої ласки, здоров'ям, матеріальним достатком, правильним мисленням... Так дорогі брати та сестри мої в Христі !!! Розірвіть нарешті це коло !!!! Ви маєте все необхідне для цього !!!

Пророк Ісая сказав: "Очистіться ! Омийтеся ! Звільніться від дурних діл ! Навчіться робити добро!" Хто готовий робити сьогодні добро, і показати, що очистився? Якщо Ви готові, то станьте воїном Господнім ! Зробіть своє серце смиренним! Пам'ятайте, що воїни Христові найкраще воюють на колінах ! Тобто молячись!

Скільки б Ви не зазнавали ударів, Бог Вас піднімить, умиє з гріхів, наверне на праведний шлях ! Переможіть свої страхи, сумніви,злидні, печалі. Вам немає чого боятися ! Підніміться нарешті зі своїх бід, злиднів, хворіб !!! Будьте мужніми воїнами в душі !

Пам'ятай ! Ти - неоціненний образ і подоба Божа ! "Навіть, якби тебе всі покинули, Я тебе не покину !" - каже Господь.

Суть проекту – відкрити для людей інший світ. Світ добра, радості, здоров’я, щастя, достатку.

Проект був розроблений три роки тому - в 2007 році. Пройшов ряд церковних , медичних та інших комісій. Є усне благословіння для даного проекту . На даний момент готуються письмові благословіння Церкви. Маю велику надію на те , що письмового благословіння не потрібно буде очікувати надто довго. Тому, що робити добро потрібно поспішати. І допомагати людям потрібно кожного дня, а не якогось конкретного числа. Дякую усім отцям, які це розуміють і ідуть назустріч даному проекту.

Цей проект комплексний. Наприклад, є у людини певна проблема – психологічна, чи матеріальна чи медична. І людина з цією проблемою, наприклад, вже не один рік звертається до різних спеціалістів, а вони не можуть їй допомогти. Чому ? Тому, що ці спеціалісти не діють в одній команді. Один радить одне, другий інше.

Один лікує одне, другий інше – немає згоди між ними. «Футболять» людину від одного «спеціаліста» до іншого. Який результат – ясно який – логічний – людина і надалі ходить зі своєю проблемою. Чому це відбувається. Тому, що ніхто ще не задумувався, що людям потрібно допомагати комплексно. Що людина – це не просто тіло. Це не окремі органи, думки, досвід, дари, здібності, дух, душа. Людина – це часточка Бога. І для того, щоб допомогти людині в будь-якій потребі (медичній, психологічній, духовній, матеріальній) потрібно діяти комплексно.

Саме для цього я і створив даний проект. Зібрав найкращих спеціалістів з усіх потрібних галузей, пояснив як діяти, розробив методику, аналогів якій немає ще.

Фундамент цього проекту – це релігія. Це початок усього живого і неживого. З цього і потрібно починати вирішення усіх проблем!

Відкрию декілька з основних напрямків нашої діяльності – це медицина (традиційна, нетрадиційна), релігія, східні єдиноборства, східна оздоровча медицина (цигун, вінчунь, тайдзицюань та ін.), музика, лікувальна музика, вода. І ці всі напрямки становлять одне ціле, одну гармонію, і це не «вінігрет». Саме завдяки такому комплексу можна дійсно допомогти людині по справжньому !

По мірі необхідності будуть розглядатися і впроваджуватися і інші напрямки, які є цікаві для людей і які необхідні для щастя людини. Ще скажу про таке – світ розвивається. Стану нерухомості не існує. А один із розвитків іде в «електронному напрямку».. (Подивіться що робиться за межами України – і Церква і медицина і все інше переходять в «електронний формат» - добре це чи ні – про це потрібно багато говорити). Тому ми вирішили також стати ближчими до людей через «електронний світ». Варто лише подивитися чим заповнений інтернет чи ринок комп’ютерних ігор. Раз так, то ми вирішили внести добро в цей напрямок. Діти так чи інакше бавляться в комп’ютерні ігри. Так чому б не зробити для них щось цікаве, для розвитку душі ? От і було зроблено перший крок:

Гра «Еффата» - це комп’ютерна гра для дошкільнят з різноманітними темами і уроками для розвитку вашої дитини. Вона вже в принципі готова – залишилося її тільки озвучити.

Ще одна гра для всіх – і для дітей і для дорослих, і для тих, хто має поступати в духовну семінарію – це є гра з попередньою назвою «Церковний етикет» - це 3-ох вимірна гра розроблена в середовищі Quest 4d. Скажу зразу, що такого ще і близько немає не те що в Україні, але і у світі. Це перша в свому роді така гра, за допомогою якої людина зможе ближче пізнати для себе церковні таїнства, вивчити багато корисного і цікавого для духовного розвитку.

Так що чекайте на вихід цих ігор найближчим часом. Крім того на сайті і на диску будуть висвітлені всі проблеми сучасності – інформації буде дуже багато…

Також маю надію вийде у світ моя книга – «Життя» 1 том (це багатотомник).

Ну це в принципі усе.

Замовляйте DVD диск. Про його структуру читайте в розділі «Замовлення DVD диску». Ми також шукаємо будь – якої підтримки.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline iruska-87

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1510
  • Поблагодарили: 394 раз
  • Репутація: +174/-0
  • Боже, Україну бережи....
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Ірина
Re: Історії для душі
« Reply #35 : 07 Вересень 2011, 02:27:58 »
Цитувати
ще більше ніяк не можу зрозуміти таких людей які засуджують тих, хто всиновлює дитину
і я теж  :( колись відпочивала в санаторії, з нами були дітки з інтернату, вони просто серед нас знаходили собі "батьків". Мені було 13, а в мене були дівчинка Таня і хлопчик Міша. Ви не можете собі уявити, з якою тривогою я тепер згадую, коли вони приносили мені печенько в кульочку, яке залишали з підвечірків..... Коли Міша пустував, а я його сварила, він падав на коліна, кричав "пробач мені, мамочко" і цілував мені ноги!!!!!!!! Скільки я його не просила не робити таке, він всеодно повторював!!!! А дівчинка Таня завжди мене заплітала, вона там була з молодшою сестричкою, яка не розмовляла перед тим 2 роки, відколи вони з-під ліжка бачили, як тато зарубав їхню маму. Дівчата, я не вигадую, це точно правда, коли я це згадую, то починаю тремтіти. Коли ми їхали додому, залишили діткам всі речі. які могли. Ми обіцяли їх відвідувати, але я ще була дитина, куди я могла їхати, це було 11 років тому....
І коли я бачу, що хтось не може народити дитинку, живуть самі, то не розумію, чому не всиновити? Через дурні переконання? Адже відомо, що більшість рис передається не по спадковості, а через спосіб життя, виховання... А ті діти так хочуть любові.......
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline karolina

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3070
  • Поблагодарили: 83 раз
  • Репутація: +166/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Люба
Re: Історії для душі
« Reply #36 : 07 Вересень 2011, 09:14:04 »
Цитувати
Таємниця щастя
Руслана дякую ,я давно це шукала.
 


Offline лана лістат

  • люблю своїх хлопчиків
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3369
  • Поблагодарили: 12 раз
  • Репутація: +112/-0
  • Ангели є на землі і це мій Синуля)
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Маркус,5 років
  • Ваше справжнє ім’я: Руслана-Катерина
Re: Історії для душі
« Reply #37 : 07 Вересень 2011, 15:37:28 »
Цитувати
Руслана дякую ,я давно це шукала.
немає за що :*
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Кар

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 845
  • Поблагодарили: 1 раз
  • Репутація: +25/-0
  • В мене щастя є!
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Міланчику 2ріки 4 міс
  • Ваше справжнє ім’я: Каріна
Re: Історії для душі
« Reply #38 : 07 Вересень 2011, 15:40:59 »
Я теж вже колись це читала! Тааааааак ревіла. Дитина дивиться не розуміє ,а я  d110
 

Offline лана лістат

  • люблю своїх хлопчиків
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3369
  • Поблагодарили: 12 раз
  • Репутація: +112/-0
  • Ангели є на землі і це мій Синуля)
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Маркус,5 років
  • Ваше справжнє ім’я: Руслана-Катерина
Re: Історії для душі
« Reply #39 : 25 Вересень 2011, 16:08:15 »
дуже класні притчі,Лола тобі + z4
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline kizylja

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 848
  • Поблагодарили: 20 раз
  • Репутація: +225/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Надія,
  • Ваше справжнє ім’я: Аня
Re: Історії для душі
« Reply #40 : 04 Листопад 2011, 00:01:08 »
дуже гарна притча!
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline kizylja

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 848
  • Поблагодарили: 20 раз
  • Репутація: +225/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Надія,
  • Ваше справжнє ім’я: Аня
Re: Історії для душі
« Reply #41 : 04 Листопад 2011, 00:10:57 »
Дівчата, я плачу.
Я б повбивала таких паскуд
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline RoksolanKa

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 4832
  • Поблагодарили: 254 раз
  • Репутація: +1037/-1
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Лізонька
  • Ваше справжнє ім’я: Роксолана
Re: Історії для душі
« Reply #42 : 05 Листопад 2011, 15:20:48 »
чесно,не розуміла,не розумію і ніколи не зрозумію,чим керуються оті паскуди ,коли позбуваються своїх дітей..... d35
 

Offline Seld

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2473
  • Поблагодарили: 15 раз
  • Репутація: +206/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Тімур
  • Ваше справжнє ім’я: Анастасія
Re: Історії для душі
« Reply #43 : 11 Листопад 2011, 16:33:35 »
мурашкі по шкірі...
 

Offline Seld

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2473
  • Поблагодарили: 15 раз
  • Репутація: +206/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Тімур
  • Ваше справжнє ім’я: Анастасія
Re: Історії для душі
« Reply #44 : 11 Листопад 2011, 16:34:38 »
не віриться що жінка може бути на таке здатна d16
 

Offline Lesy@

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 124
  • Репутація: +9/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Леся
Re: Історії для душі
« Reply #45 : 11 Листопад 2011, 16:48:45 »
я відео бачила похоже на Ytube? зараз відео пошукаю, як знайду виставлю
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Lesy@

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 124
  • Репутація: +9/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Леся
Re: Історії для душі
« Reply #46 : 11 Листопад 2011, 16:52:52 »
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Lesy@

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 124
  • Репутація: +9/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Леся
Re: Історії для душі
« Reply #47 : 14 Листопад 2011, 12:52:10 »
Гарна притча, дуже люблю слухати притчі, в нас на кухні мама включає радіо дзвони, там також розказують притчі і дають пояснення, то я як чую все роботи нема-я слухаю :)
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Олік

  • Новенька Мамка
  • **
  • Повідомлень: 35
  • Репутація: +1/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Денисик
  • Ваше справжнє ім’я: Олена
Re: Історії для душі
« Reply #48 : 25 Листопад 2011, 22:55:38 »
Притча про голос серця
Сказав Ісус: “Не дивися з презирством на людину цю:
великим є подвиг того, хто почав зло в собі —
в добро перетворювати!”

Зі спогадів Апостола Андрія



Жив один чоловік. Не був він бідним, та не був і багатим. Нічим особливим не відрізнявся він від людей, що жили навколо. Не був він уже молодим, та не був ще і старим…

І був цей чоловік не сильний душею…

Хоч і мав зерна добра в душі — але не проростали вони…

Жив чоловік цей — як всі довкола нього жили… І управляли ним забаганки його і пороки його… І сковували його страхи та слабкості його… І не було йому добре: текло життя його… сірою шерегою буднів, не було в ньому ні радощів, ні звершень…

Щоднини увечері думав цей чоловік: “Ну ось завтра я чинитиму краще, не піддамся більше слабостям своїм і порокам своїм!...”

Ну ось наставало “завтра”… — і знову управляли ним забаганки і пороки його, і сковували його страхи і слабкості його…

Якось замислився чоловік: “Чому я не можу жити так, як сам хотів би?” “Чому чиню не так, як знаю, що потрібно чинити?” “Чому управляють мною пороки мої і сковують мене страхи мої?”

Думав-думав він — і не побачив причини для того, щоб не жити так, як вважає правильним, не чинити так, як розуміє правильним сам.

І почав тоді чоловік у Бога запитувати: “Отець мій і Творець! Чому не можу я жити так, як хотів би, чинити так, як вважаю правильним? Чому став я рабом пороків моїх і забаганок моїх, страхів моїх і слабостей моїх? У чому причина?

І відповів йому Бог: “Але ж немає на те жодної причини! Маєш право ти — чинити так, як сам того хочеш!”

І каже тоді чоловік: “Порадь же мені: як бути, що зробити — щоб пороки мої та слабкості мої перестали управляти життям моїм?”

І відповів Бог: “Щоразу раніше, перед тим, як що-небудь зробити або сказати — послухай голос серця свого духовного і вчини так, як велить воно! Тоді управлятимеш ти своїми слабостями і страхами и полишать тебе пороки і забаганки твої!”

І вирішив чоловік пораду Божу виконати.

Встав наступного ранку, наповнений рішучістю щоразу поради у серця духовного запитувати — раніше, ніж слово мовити…

А щоранку батько старий чоловіка цього — говорив йому слова неласкаві, бурчав та лаявся. Говорив йому батько, що ні на що не здатен син його, і що все покоління синів людських — живе неправильно, і перерахував образи та труднощі свої, і звинувачував сина свого у всьому, в чому той не був винним…

І ось став батько сина сварити, слова образливі промовляти.

І закипів гнів у людині цій від слів гірких тих звинувачень… Готовий був уже він, як зазвичай, у відповідь батькові — і сам слова ядовиті висловлювати, та згадав Божу пораду.

Але не встигло серце прошептати: “Стримай слова образливі, оскільки любить тебе батько твій: про твої біди він печалиться! І ти його любиш! Стримай слово гнівне — й прощення попроси!...”

У відповідь на гнівні слова батькові — поклонився чоловік і сказав: “Прости мені!” І потух гнів. Обняв чоловік батька свого — і пішов у справах своїх.

А батько його здивувався… і з того часу перестав сваритись.

… А увечері йшов чоловік цей додому після роботи тяжкої. Купив різних наїдків і думав про те, як споживатиме те все… А був він до переїдання досить-таки схильний…

І зайшов він у дім молодої вдови, котра жила з малими своїми дітьми. Повинна була йому жінка борг віддати, та все не могла накопичити грошей…

Давно він хотів сказати, що прощає їй борг. І вирішив він, що сьогодні зробить це нарешті. І прийшов він у дім бідної вдови і сказав їй, що прощає борг її. Вдова йому в ноги кланялася, дякувала. І хотів уже йти чоловік, а серце шепоче тихенько: “Залиш дітям ту їду, що собі купив! Їм радість буде!…”

Чоловік сей ледве-ледве зумів наказ серця виконати. Але коли віддав він наїдки дітям, які від радості стали танцювати, — то і в ньому радість велика піднялася! Йде додому легко, сам — щастям наповнений, ніг під собою не чує! А серце в грудях — наче пісню співає!

Та не щодня вдавалося чоловікові голос серця почути, не завжди виконував він те, що воно йому шепотіло. Але з кожним днем все більше він старався жити так, як серце велить, з кожним днем все менше керували ним забаганки і пороки його, все менше сковували його страхи і недуги його. Проростали зерна любові сердечної в його душі!

… Якось йшов чоловік цей і бачить: багато сильних і злих людей б’ють юнака доброго. А люди, які повз нього йдуть, — тільки кроку додають, відвертаються, не втручаються, стороняться: щоб їм самим від тих злюк погано не стало.

А чоловік цей сміливістю не вирізнявся. Хотів він так само повз нього пройти, наче це його не стосується… А серце — не шепоче, а кричить: “Якщо ти не допоможеш — вб’ють людину добру! А ти — врятувати його можеш!”

А чоловік — боїться, страх свій подолати не в силах… Ні піти не може, ні допомогти…

А серце ніяк заспокоїтися не може: “Рятуй скоріше!”

Почав чоловік Бога кликати, тому що зі страхом йому не справитися. І не пошепки та про себе, а на весь голос закричав: “Боже! Йди сюди! Боже! Йди сюди!”

Від здивування люди, які повз нього проходили, зупинилися. І ті, які віддалік йшли, — також наблизилися. Почали й інші з усіх боків підбігати до місця того, зупинятися і дивитися: у чому тут справа і де тут Бог? І такий натовп зібрався — що злякалися злі люди, відпустили юнака і скоро зникли.

А юнак підвівся із землі і дякує чоловікові цьому: “Який ти — сміливий! Порятував мене!”

Йде чоловік додому, а серце в грудях — як сонечко горить і так говорить: “Любов — за всі страхи сильніша!”

… Час минав — жити чоловікові стало і легше, і радісніше.

Ось одного недільного дня пішов цей чоловік гуляти. Йшов він, а назустріч йому вдова йде — та, якій він борг простив. Посміхається йому лагідно, кланяється низько.

І чоловік цей — на красу її задивився… А чоловік цей мав слабкість до жінок, хоча і вважав похіть свою гріхом великим.

Став чоловік у бік відвертатися, щоб не дивитися на жінку, та й згадав — і поради у серця запитав.

А серце йому й каже: “Подивися краще, та з увагою душевною: чи мила тобі жінка ця?”

Подивився чоловік — і все у ньому від любові засвітилося!

Говорить він серцю своєму: “Нема за неї кращої! Усе б я їй віддав!..”

“Тоді чому печалишся ти? Не похіть — те, що не для себе бажаєш, а іншому подарувати хочеш! А це — любов у тобі прокинулася! Йди та скажи їй, що любиш її!”

Чоловік так і вчинив. Підійшов і сказав: “Люблю тебе! Будь мені за дружину!”

Всі знайомі та сусіди стали казати: “Ну і дурень цей чоловік! Тільки справи у нього в гору пішли, міг би собі багату наречену знайти! А він — вдовицю… з дітьми малими собі бере… Вдовиця ж — і так би, без одруження, не відмовила…”

А чоловік пісню серця чує: “Щастя подаруєш — щастя отримаєш! Щастя собі ти за гроші не купиш!”

І горить серце його все яскравіше, все сильніше любов’ю палахкотить! І преображає воно — і слова чоловіка, і вчинки його!

І в скорому часі одружився цей чоловік на жінці цій. І любов їхня взаємна, сердечна — стала все їхнє життя освітлювати, дім зігрівати! Дітей почали разом ростити та батьків своїх шанувати.

І дякував чоловік богові: “Отче мій і Вершителю! Порада твоя — все життя моє преобразила, щастя мені подарувала! Переміг я тепер забаганки й пороки свої, подолав недуги свої і страхи свої!”

І відповідає йому Бог: “Той, хто голос серця духовного навчився слухати, — іще більше за те може здійснити, адже голос серця — це голос Любові! А все, що любов’ю твориться, — від Мене йде! Адже Я і є ЛЮБОВ!”

 

Offline Олік

  • Новенька Мамка
  • **
  • Повідомлень: 35
  • Репутація: +1/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Денисик
  • Ваше справжнє ім’я: Олена
Re: Історії для душі
« Reply #49 : 25 Листопад 2011, 22:57:26 »
Мені також дуже подобається слухати притчі, одну я написала, правда, там багато читати, але думаю, вам сподобається!
 

Offline Олік

  • Новенька Мамка
  • **
  • Повідомлень: 35
  • Репутація: +1/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Денисик
  • Ваше справжнє ім’я: Олена
Re: Історії для душі
« Reply #50 : 25 Листопад 2011, 23:07:02 »
Притча про Церкву

Коли чоловік був ще дитиною, бабуся завжди говорила йому: Внучку, от виростеш ти великий, і коли буде тобі на душі важко – ти йди до храму, тобі завжди там легше буде.

Виріс чоловік. І стало йому жити якось невимовно важко. Не було сил терпіти. Згадав він пораду бабусі і пішов до церкви. А там до нього підходить хтось: не так руки тримаєш! Інша підбігає: не так стоїш. Третя бурмоче: не так одягнутий. Ззаду штурхають: неправильно хрестишся.

А тут підішла одна жінка і каже йому:
— Ви б вийшли із храму, купили собі книжку про те, як себе тут вести, потім би і заходили.

Вийшов той чоловік з храму, сів не лавочку і гірко заплакав. І раптом, чує він голос:
— Чого ти, дитя моє, плачеш?

Підняв чоловік заплакані очі і побачив Христа. Та відповідає йому:
— Господи! Мене до храму не пускають!

Обняв його Ісус Христос:
— Не плач, вони і мене давно туди не пускають.