Автор Тема: Писемна творчість наших мам (вірші,оповідання,казки)  (Прочитано 22129 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline віктуся

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1901
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +246/-0
  • Нахожусь в прекрасном возрасте:и хочу и знаю как
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: іллюша солодкий кокось мамусин
  • Ваше справжнє ім’я: віктуся
віктуся
Колискова для Тебе

Я проспіваю Тобі ніжну і тиху колискову. Вона буде ніби перший цілунок на Твоїх вустах. Або хочеш, вона буде немов кришталева сльоза на Твоїй долоні. Ця колискова буде для Тебе усім-першою шлюбною ніччю, кольоровою веселкою, листопадовим дощем, моїми очима або Твоєю посмішкою. Колискова, яку я Тобі проспіваю, буде радістю. сумом, ніжністю або несказанними колись словами. Слухай, ця колискова тільки для Тебе.
....Десь в горах, серед зелених смерек та ялиць жив парубок. Зранку він виходив зі своєї хати, вітався з деревами, травами і гамірливими лісовими мешканцями.
Коли сніг сходив з гір, він спостерігав як народжується природа, як відкриває своє обличчя назустріч сонцю перший пролісок, як прокидається від зимової сплячки ведмідь, як починають виводити свої весільні трелі птахи. І щоразу його серце наповнювалось якоюсь незвичайною радістю і ще чимось незбагненно хвилюючим.
І ось це незбагненно хвилююче , захопило його одного ранку першого дня весни.
Він сидів на камені біля гірської річки і дивився як вода несе її хвилі десь вдалину. Сонце тільки-но почало сходити і перші промені виблискували у ній маленькими різнокольоровими блискітками.
Вона вийшла на той берег річки у довгій серпанковій сукні та стала проти нього юна та сяюча. Юнак довго зачудовано дививися на неї аж поки спромігся запитати:
--Ти хто?
--Весна... ,-понеслось над полонинами.
Може він спить, може так чудово досинається йому сон?
Аж тут дівчина знову крикнула:
--Я,Весна!
Це було кокання чисте і ніжне як весняний ранок. Минали дні, а між юнаком та дівчиною була лишень холодна гірська річка.І ось коли зійшов час, дівчина з сумом в голосі сказала юнаку:
--Коханий, я мушу йти. Ось-ось прийде парубок у яскраво-жовтому вбранні і спалить мене своєю жагою. Але ти чекай, мине час і я знову прийде до тебе.
Юнак у розпачі тягнув до неї руки, сльози падали у воду і неслись далі.
--Весно, коли ти прийдеш, скажи, я буду чекати....
І вона відізвалась тихим шелестом у травах:
--Коли зійде сніг, коли з»явиться перший пролісок, коли птахи знову заспівають своїх весільних пісень, знай, я знову прийду до тебе.
Ось з того часу парубок чекає свою кохану, свою наречену, свою ніжну весну. І вона до нього ПРИХОДИТЬ.

......Цю ніжну і тиху колискову я дарую Тобі як сон який присниться може сьогодні,може завтра а можливо і ніколи.
Спи, ця колискова тільки для Тебе.
 

Offline віктуся

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1901
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +246/-0
  • Нахожусь в прекрасном возрасте:и хочу и знаю как
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: іллюша солодкий кокось мамусин
  • Ваше справжнє ім’я: віктуся
віктуся Історія однієї іграшки
Він самотньо лежав на поличці з іграшками і сумно думав про те, що було б дуже гарно, якби ця маленька дівчинка , також поклала його біля своїх золотистих кучериків на подушку та цілу ніч притискала до себе дивлячись  казкові сни. Мабуть він один з усіх іграшок, найбільше любив свою маленьку хазяйку. Хіба ж не він так весело дзвенів у свої тарілочки коли у неї текли сльози.
Але вона чомусь завжди бавилась отим біленьким ведмедиком з однією лапою, або ж лялькою, яка її ні крапелиночки не любила.
Таку сумну розмову вів сам з собою барвистий іграшковий паяц, який ніколи не розлучався зі своїми дзвінкими мідними тарілочками. І щоразу як тільки хтось повертав ключик у його спині, він весело ними гримав. Ось так  , одного разу, він надумав зробити таке , що ніхто з іграшок не вчинив би.
« ..Якщо мої тарілочки перестануть грати, то  маленька дівчинка мене пожалкує і більше ніколи не буде залишати одного. Ми знову будемо разом як у ті веселі дні коли мене їй подарували на день народження.»
Маленький паяц щосили напружився і відчув як всередині нього тріснула якась пружинка. Від болю він втратив свідомість, а через секунду-впав.
Ви скажете-він просто зламався. Так, правильно.
Але якщо у людини зупиняється серце, хіба вона ламається, хіба може її хтось поремонтувати.!?
....Зранку, прокинувшись, маленька дівчинка швиденько поснідала та побігла гратись у двір. А коли день минув і настав вечір (а о цій порі їй ставало завжди сумно), вона згадала про веселого паяца.
«..Було б не погано, якби він подзеленчав у свої веселі   тарілочки».
Вона взяла іграшку в руки і почала повертати ключик. Але паяц мовчав....
«Мабуть він зламався»,-подумала вона і байдуже викинула паяца у сміття.
Ось так закінчилась історія однієї іграшки.
P.S. Якщо хтось, колись помітить у сміттярці сумного барвистого паяца  , візьміть його собі. Можливо для вас він знову задзеленчить у свої голосні мідні тарілочки.
 

Offline Романія

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3747
  • Поблагодарили: 183 раз
  • Репутація: +405/-0
  • В душі нірвана, а в попі - шило!
    • Торти на замовлення
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Веронічка - 7 років, Арсенчик - 2 рочки
  • Ваше справжнє ім’я: Романія
Нема слів! Я в захваті! Прочитала все до останнього слова! Віктуся, друкуйте свої твори - вони того варті!
Оригінальні ТОРТИ на замовлення: Для того щоб побачити посилання: Register or Login] , тел. 095-312-00-18
Слайд-шоу на замовлення: Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]

Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 


Offline midsummer

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1164
  • Поблагодарили: 34 раз
  • Репутація: +106/-0
    • Награды
віктуся +1. Перший вірш і остання розповідь це просто шедеври!!!!!!!!!
 

Offline admin

  • Адміністратор
  • Досвідчена Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 4022
  • Поблагодарили: 15 раз
  • Репутація: +1/-0
    • Награды
Супер!! Віка, подумай над дитячими книжками, у тебе талант!  ;)
 

Offline Ксюшик

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1795
  • Поблагодарили: 148 раз
  • Репутація: +317/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Маринка, Алінка
  • Ваше справжнє ім’я: Оксана
дуже гарні віршики, але мені здалось що повні страждальних хвилин ніж радісних d104.
 вам +1
 

Offline віктуся

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1901
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +246/-0
  • Нахожусь в прекрасном возрасте:и хочу и знаю как
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: іллюша солодкий кокось мамусин
  • Ваше справжнє ім’я: віктуся
 :* Дяккую мамочки!!!!!!! Сподіваюсь що ще хтось надрукує своє..А я завтра вам напишу і веселі-щоб ви не думали що у мене вірші тільки сумні.. І звертайтесь всі до мене на ТИ.....

Цитувати
Віка, подумай над дитячими книжками,
Мартусь, я думала-хотіла зібрати всі свої казки і надрукувати парус екземплярів на подарунки для дітей знайомих та племінників... Та от так ця ідея поки що лежить на поличці...Думаю все ж що коли-небудь дійдуть і до цього руки... :)
 

Offline віктуся

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1901
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +246/-0
  • Нахожусь в прекрасном возрасте:и хочу и знаю как
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: іллюша солодкий кокось мамусин
  • Ваше справжнє ім’я: віктуся
ВіктусяЯ хочу чтоб ты запомнил
Этот миг лучей светящих,
Неба падающий жемчуг
Ветром сизым уносящих

Я хочу чтоб ты запомнил
То что все мы забываем
И сердец грустивших с нами
Нежность часто презираем

Роли сыграны отлично,
Мы ведь в жизни-все актеры
Отрекаясь от веселья,
Будь для них всегда веселым..

Не суди по строгой мерке
Будь добрей к своим несчастьям
Вот увидишь, в миг дождливый
Вдруг засветит лучик счастья…

Я хочу чтоб ты остался,
тем кем был всегда и всюду,
Отрывая дней небрежность,
Вспомни-и с тобой я буду…
 

Offline віктуся

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1901
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +246/-0
  • Нахожусь в прекрасном возрасте:и хочу и знаю как
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: іллюша солодкий кокось мамусин
  • Ваше справжнє ім’я: віктуся
Віктуся

Казку присвячую своєму найдорожчому похреснику Богданчику (Данюсі) Лису.


                Крокодил  якого звати Семен.

Ви  коли- небудь, що  не-будь чули про крокодилів?
 -Ну звичайно ж -відповісте  мені - вони страшні, зубаті,  злющі і живуть  в Африці, швидше за все в річці Ніл .
Так, все правильно. Але я вам розповім одну цікаву історію про зовсім іншого крокодила. Він не злий, хоча і зубатий. Він не зеленого, а біло-сірого кольору, і живе не в Африці, а на небі, тому що це особливий крокодил, він крокодил-хмаринка. Звісно в це важко повірити, але чесне слово-я вам не брешу.
Так ось, жив-був на небі  хмаринка-крокодил Семен. Він був дуже добрий,веселий, ну як кожний із вас. Але у нього зовсім не було друзів,тому що ніхто не хоче товаришувати з крокодилами. А Семен так мріяв хоча б про одного вірного друга. Він  кожного ранку прокидався, робив зарядку, чистив зуби і плавав у ставку в надії, що можливо хоч  на цей раз його помітять.
Але поряд пролітали літаки, внизу проходили люди і абсолютно ніхто не помічав Семена. Та ось одного разу занудьгувавши і задрімавши, він почув крик
-Мама, подивись який гарний крокодильчик.
Спочатку Семен не повірив, він подумав що йому це приснилось, адже хто його міг помітити та ще й назвати красивим. Семен відкрив одне око і внизу побачив хлопчика.
-Мамочка-кричав хлопчик-Ти ж казала що крокодили страшні і небезпечні, а цей, ну подивись який він смішний і зовсім не страшний.
Семен трохи образився...Так, він не страшний, але чому смішний...Він не смішний, він просто крокодил-хмаринка, тому  що може бути в цьому смішного.
Дивні вони люди, як тільки їм стає щось незрозумілим, вони відразу вважають це потішним. Але Семен довго не вмів ображатись, він відкрив друге око і посміхнувся хлопчику у всю свою величезну пащеку. Так вони подружились-хлопчик з землі та крокодил з неба. Тепер у Семена був друг. Справжній друг. А чому справжній, та тому що хлопчик ніколи його не зраджував.
Одного разу у дворі зібралось багато дітей і хлопчик їм сказав
-Подивіться, бачите, он там високо живе крокодил, ми з ним товаришуєм.
Але хлопчику ніхто не повірив. Над ним насміхались, його дражнили, мовляв не живуть на небі крокодили. Та той настоював на своєму. І коли хлопчика почали штовхати, Семен розлютився не на жарт. Він відкрив свою здоровенну пащеку і так загарчав,що з неба почав падати град. Всі налякались і розбіглись в різні боки, а хлопчик стояв і говорив
-Бачите, він живе на небі. Це крокодил-хмаринка. Це він напустив на вас град.
Ось так Семен заступився за свого маленького друга. З тих пір його ніхто не ображав, адже мати друга –крокодила, хай навіть і хмаринку-це внушає довіру.
Семен-крокодил і хлопчик проводили багато часу разом. Коли хлопчик запускав паперового повітряного змія, Семен дув зі всіх сил, щоб його змій був вище за всіх. Коли хлопчик катався на велосипеді,Семен також  носився по небу туди-сюди. Вони придумували різноманітні ігри і їм завжди було весело.  Доречі, вони дружать до цього часу.
А  ви, хотіли б потоваришувати з крокодилом по імені Семен ? Не з простим крокодилом, а крокодилом-хмаринкою. Хотіли би?
 Ну тоді не має нічого простішого. Просто вийдіть на вулицю, підніміть голову догори і уважно придивіться. Там на небі, серед безлічі хмаринок є одна особлива. Це крокодильчик якого звати Семен. Станьте йому другом, він буде вам дуже радий.
 
 

Offline ZaZu

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 144
  • Репутація: +10/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Зоряна
Талант. Видно тебе ангел при народженні в правильне місце поцілував.  d112

+1
 

Offline віктуся

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1901
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +246/-0
  • Нахожусь в прекрасном возрасте:и хочу и знаю как
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: іллюша солодкий кокось мамусин
  • Ваше справжнє ім’я: віктуся
 :8 дякую Зори.. d2
 

Offline Ксюшик

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1795
  • Поблагодарили: 148 раз
  • Репутація: +317/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Маринка, Алінка
  • Ваше справжнє ім’я: Оксана
 а то моє творіння :8

"...Тому, хто мене зрадив".

Тривожно сонце заглядає у вікно
Весь час в думках,
А в голові аж заболіло
Про тебе вже й не думаю давно
Дарма, що  й досі ниє спрагле тіло

Лікують душу недоспані ночі
Тривожать серце мимуари літ
Історія ще  не забута й досі
Мов злочин, гріх чи пустоцвіт

Невпинно дні гортають календар
А грозові дощі стира сюжети
Віддала б все тобі - та ти неварт!
Стає так кепсько, як згадаю де ти...

За що такі випробування по-житті?
Невже не можна було якось оминути?
Якби ж то знати, де любов, де сміх
Де просто знехтують, чи можуть обманути...

Я не осуджую, я просто дорожу
Хвилинами могла насолодитись,
Коли крізь капельки дощу
На сон твій стримано дивитись

Моє терпіння не зомліє, не згорить
Сильнішою воно мене в сто раз зробило
А ти не раз згадаєш,  й не вернеш
Мене, єдину, що так віддано любила!

P.S
не кривдь душі - вона  заплаче ще не раз
скажи їй  все, як чорним по паперу
любов є зла, накаже кожен раз-
за програшно розіграну аферу...
 

Offline ZaZu

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 144
  • Репутація: +10/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Зоряна
MAMKA.info має талант!!!!!  d41 d41 d41

+1

А так віршувати можна якось навчитись? Чи то вже "як нема, то не купиш"?   d20
 

Offline Ксюшик

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1795
  • Поблагодарили: 148 раз
  • Репутація: +317/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Маринка, Алінка
  • Ваше справжнє ім’я: Оксана
ZaZu. спасибі.

- та я вообще то не знаю, напевно можна. але я пишу тільки після якогось сильного потрясіння інакше якось не дуже виходило. іноді мені сняться пару рядків і я встаю і записую, а згодом продовжую наяву. :)

 

Offline ПОЗИТИВНААвтор темы

  • КОНСУЛЬТАНТ З РУКОДІЛЛЯ
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1997
  • Поблагодарили: 2 раз
  • Репутація: +196/-1
    • Мій ФотоСвіт
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Мар'яна
Для того щоб побачити посилання: Register or Login] у цій темі вже є вірші мого власного написання, а зараз виставлю дуууже давні віршики...
Зима

Зима, хуртовини, метелиці, сніг
Крижинки прозорі спадають до ніг.
Усе покрите сніжним полотном
І оповите важким, білим сном

І сонце не так вже виблискувать стало,
Закуталось в хмарку і в небі пропало.
Пташки не співають, мовчать.
У тяжкій задумі дерева стоять.

Сніг падає, стиха на землю лягає,
Натруджену неньку собою вкриває,
Щоб спала земля до весни
Й дивилась казковії сни.

Зима. Хуртовини, метелиці, сніг.
Крижинки біленькі спадають до ніг.
Усе спочиває,  й у снах –
Їм сниться чудова весна!


 

Offline ПОЗИТИВНААвтор темы

  • КОНСУЛЬТАНТ З РУКОДІЛЛЯ
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1997
  • Поблагодарили: 2 раз
  • Репутація: +196/-1
    • Мій ФотоСвіт
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Мар'яна
Зима

Зимовий вечір, всюди сніг.
Тихенько падає до ніг
Легенько скрипне і лягає,
Замерзне зі всіма й вмирає…

Усюди пусто, біло й тихо,
Усе оце – зимове лихо –
Велика біла пелена,
Гарячу землю накрива…

Чорні дерева, сиве небо –
Так має бути, все як треба…
У далині чути гудок.
Ідеш, здається : « Ще лиш крок…»

Але безмежна далина
Немов безкрая сивина.
Все в Даля і в даль тягне гудок…
А нам здається : «Ще лиш крок…»
 

Offline ПОЗИТИВНААвтор темы

  • КОНСУЛЬТАНТ З РУКОДІЛЛЯ
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1997
  • Поблагодарили: 2 раз
  • Репутація: +196/-1
    • Мій ФотоСвіт
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Мар'яна
Ти лиш один такий на світі,
Тебе кохаю і люблю.
Про тебе мрії мої світлі,
З тобою кожну мить ловлю.
Але в душі я гірко плачу…
Не плачу, ні, я вже кричу!
Тебе я більше не побачу…
Бринить сльоза і я мовчу.
Чому я так тебе кохаю?
Ну як забути погляд твій?
Я вже не можу, я не знаю.
Я хочу знати, що ти мій…
У сни приходиш ти мої,
У тиші вдвох були ми там,
І мої губи… і твої…
О, Боже, Боже! Все віддам!
Щоб знову бути вдвох з тобою
І бачити тебе завжди.
І тілом, серцем і душею…
Чекай, рідненький мій не йди!
Бо я тебе кохаю…
Бо ти моє життя погубиш,
Тому я плачу і страждаю
Від того, що не любиш…
Але життя – важка наука
І я це добре знаю.
Для мене є одна лиш мука.
Це те, що я кохаю…


отакі...