Писемна творчість наших мам (вірші,оповідання,казки)

[віктуся]

та почитати свої писання 14 річні ще прикольніше ніж дорослі

[polya]

Це писала,ще як мені було років 13.Приблизно.Строго не судіть! чомусь після 15 років натхнення пропало і більше з того часу не писала.
  
    Зіронька на небі яснім,а любов,любов одна.
    Я хочу сказать мій милий,що горить,пала для нас.
    Що вона та провідниця,що веде нас до дзвіниці,
    що оце вона одна і любов догорає до тла.
    
    А зірка палає,а зірка горить...
    Вже ранок,світає,любов відлетить.
    Не гасне,чекає,коли я згадаю
    що це лиш на мить.

     І пізно,вже осінь і я все ж попрошу
     про долю,про щастя,нехай буде в нас це.
     І осінь печальна,і я не зітхаю,
     я просто чекаю,коли прийде щастя!

    Це взагалі то не віршик,а типу пісня .Просто я чомусь більше пісні писала,як вірші.Тому.на жаль.заспівати вам не можу,тільки написати слова.

[admin]

ага   викладати хіба що в анекдоти або створити тему "умора", "ржунемагу"  

Ну, якщо серйозно, десь є пару гарних віршиків, треба пошукати  

[ПОЗИТИВНА]

Дуже гарний!!! Я також любила той період!  

[ПОЗИТИВНА]

МАРТА шукай-шукай добре!!! Думаю там шедеври, ати соромишся їх показувати!!!!!

[polya]

та почитати свої писання 14 річні ще прикольніше ніж дорослі

Згідна1Саме такі творіння я і виставляю.Теж маю багато на російській.ось перечитала,аж смішно!Є кілька рядків таких супер,але є таких пару,що й встидно їх виставляти.Хоча можна і попрікалуватись!Я ж на Нобелівську премію не претендую! z5Просто весело,приємно і цікаво проводжу час!

[admin]

Поля, я в шоці, такі осмислені вірші в 13 років Шкода що ще не пишеш...

....треба нам конкурс зробити, щоб ви згадали, що вієте писати такі класні вірші і пісні!  

Мар’яна, я встидаюсь, після прочитаного в 13 років пісні Полі... 

[ПОЗИТИВНА]

polya от-от! Чекаю на твої вірші, дуже буде цікаво почитати!!! 

[polya]

Тільки.послухайте,що я віднайшла!Невже я це писала,я ж була ще дуже маленька :8Хто хоче може і посміятись.Не ображусь,бо розумію,що це було давно,в глибокому дитинстві.Просто повеселю вас.беру на себе смілість.
  
     Життя прекрасне так було в твої роки молоді.
     Твоє обличчя все цвіло,були ми друзі всі малі.
     Багато часу провели ми разом всі
      І дружби малість зберегли,до когось були злі.
      
      І ось пора настала та,і хтось із друзів позабув,
      Що теє зло-це не біда і хтось з них прута перегнув.
      Та Бог зуміє зберегти серця людей,повних добра,
       Благослови тих,що іти зібрались проти зла!

    Цікаво які такі думки заставили мене написати такі рядкі,особливо

були ми друзі всі малі

,я ж як писала і так була мала.Чи я думала.що вже стара? z5аж плачу.

[ПОЗИТИВНА]

polya ти чого, зато як душевно і щиро!!!!

[admin]

Класно.... Поля молодець!!!! Буди свій талант!

В мене Аврора почала пісеньки собі вигадувати: "Я веселий колобок, хожу всюди тут і там, ля-ля-ля, ля-ля-ля" або про метелика, але я половину не можу зрозуміти, бо вона говорить класно, чітко, але деякі слова собі просто вигадує...

[polya]

На російській.Ви перші хто читає мої вірші.До цього їх ніхто не чув,навіть чоловік.
  
     Я не знаю,что случилось со мной,я не знаю куда теперь бежать.
     Все вокруг покрылось белой мглой,я не знаю,как отец и где же мать?
     Я не знаю,как теперь остаться в этом свете белом без любви
     и рисую на асфальте мелом дни.которые так вдруг ушли.
     Я порю в своих воспоминаньях,напрягаюсь,тут же устаю
     И теперь не вижу ярких красок,и теперь немило в том краю.
     Остаюсь одна на белом свете и любимый от меня ушел
     И в ушах я слышу только ветер .в ум пробрался темный вор.
     Он украл мои плохие чувства,он забрал меня с собой туда,
     где вокруг-вокруг творится чудо,никому не встретиться беда.
    

[polya]

Дівчата.дякую!

[polya]

Це я написала,як лежала в лікарні,в 10 класі.
 
       Я зрозуміла,що таке любити?
       Це сум ділити,радості радіти.
       Печаль і горе,біль-все пережити.
       А потім щастя за руки зустріти.
        Це є повага,віра і надія.
       Це є спільна мета і спільна мрія.
       Це та дорога,що веде нас у чекання.
       І все,що найдорожче у тобі-це є кохання.
       
     Цей віршик простий і зрозумілий.він мені подобається(люблю самокритику)

[Sunshine]

Скільки талантів, просто клас!!!!! Викладаю дещо своє.
Цей твір-мініатюру написала в 9 класі на уроці укр. мови. Твір мав містити синоніми, антоніми і омоніми.... Ви би бачили реакцію вчительки
Аномалія
Ти холодний, а я гаряча.
Разом ми створили щось нове, незвідане. Ночі та дні поряд з тобою були надзвичайно короткими і так хотілось їх продовжити. Твій ніжний, лагідний погляд завжди в моїх думках.
Ми разом мріяли. Здавалось, що і місяць світив для нас по-особливому. Але раптом з'явилась "вона".... Тому і зорі опинились в руках, і літо перетворилось в осінь. Пройшов лише один місяць, а здається - ціла вічність. Я подарувала тобі своє серце, але ти загубив його десь там, у своїх мріях. І дарма, адже ми створили досконалість із недосконалості...

[Olli Polli]

Етюд:
Он уехал.... Он уехал просто, без истерик, слез, сожалений и тревоги... Просто взял и уехал. Наверняка он еще вернется через несколько дней... но потом все-равно уедет... Опять просто. Опять без истерик. Опять без слез, сожалений и тревоги. А я осталась. И останусь потом. И как-то тоже без слез, без истерик, и даже без тревоги! Я так уверена в том, что он просто вышел за хлебом! И вот-вот скоро вернется. Даже в его квартире все выглядит точно так же. Поэтому он вернется и даже не заметит, что куда-то уезжал. Он тоже подумает, что выходил за хлебом.
Люблю его? -.... Влюблена в него? - Определенно да!....Жду его? - Не переставая!.....Постоянно думаю о нем? - Нет. Я думаю о работе, о здоровье, о еде, о сигаретах, об интересных вещах, происходящих в мире, о подружках, в конце-концов! А о нем не думаю. Он просто где-то сел в каком-то укромном уголке души и греет, греет, греет....
... Он приедет, и уже будет почти лето. Мы отвыкнем друг от друга, но пройдет 1 секунда, и мы уже не будем представлять себя без другого... Жду, надеюсь, верю...

[Olli Polli]

Я мамин Пузожитель,
Я в пузике живу!
Я мамочкой питаюсь,
Я мамочкой дышу.

Я с мамочкой гуляю,
И с нею же смеюсь.
И папочку встречая -
Ужасно веселюсь!!!

Расту я быстро очень.
Кручусь себе, верчусь...
И бодрствую ночью,
А днем я спать хочу.

От всяких химикатов
Меня слегка тошнит,
Поэтому мы с мамой
Откажемся от них.

Мы с мамой очень дружно
В любви, в тепле живем...
Я - мамин Пузожитель!
А мамочка - мой Дом!