Автор Тема: Історії для душі  (Прочитано 12164 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline SunshineАвтор темы

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 958
  • Репутація: +68/-0
  • "Laugh everyday, even if it is at yourself"
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Оксана
Історії для душі
« : 31 Серпень 2010, 13:25:25 »
Інколи хочеться щось почитати.  Я обожнюю ось такі коротенькі розповіді!!!
Епідемія кохання  

Миттєвий погляд, тіло пронизане електричним струмом, прискорене биття серця, що птахою рветься із золотої клітки, мимовільна усмішка – і відчуття польоту… Ти летиш!!!
Пронизливий вітер тисячами голок впивається в тіло, солодкий біль від отруйної стріли затьмарює розум. Ти стаєш іграшкою в руках примхливої долі, але це не викликає твого обурення, а, навпаки приносить задоволення.
Отрута поволі, наче вірус заповнює кожну клітинку тіла. Одна мить – і ти уже смертельно хворий. Від цієї хвороби ліків немає, змирися з нею, насолоджуйся і запам’ятай – простим смертним сперечатися з коханням не під силу!
Кохання – коли ти відчуваєш, що у тебе виросли крила, і ти, наче ангел-охоронець, повинен берегти дорогу для тебе людину.
Кохання – почуття, яке підносить тебе до небес і крутить у ритмі повільного вальсу. І потрібно бути дуже обережним, щоб не впасти і не перетворитись на краплини роси.
Кохання – вихор, який з шаленою швидкістю зриває усе на своєму шляху. Ти повинен тверезо оцінювати ситуацію, щоб він не знищив все навколо, бо воно уже не повернеться.
Кохання – біль і страждання, які ми ненароком завдаємо людині, яку любимо понад усе на світі.
Кохання – бездонний океан, яким би він не був спокійним, та інколи і в ньому вирують урагани. Тому завжди май при собі рятівний жилет.
Кохання – магія, яка ніколи не розкриває свої секрети простим людям, бо те, що стає явним, не викликає такого інтересу, як тоді, коли воно було невідомим.
Кохання – я, ти, дощ, тепло чужої руки, п’янкий погляд, стан невагомості, відчуття власної значущості, бажання бути кращим і змінити світ…
Кохання – це вічність… це таємниця… це Божий дар і його ж прокляття…
Серце б’ється, мов навіжене, думки, наче перелякані голуби ширяють у голові, солодкий трунок поволі розпливається по тілу. «О, Боже!» - здається, і я захворіла.
Я, ти, переплітання поглядів, одне серце на двох. Мимоволі усміхаюсь, дивлячись у чужі, але такі рідні очі! На устах завмирає німе питання: «А давай заразимо весь світ цією прекрасною хворобою?». Мовчки вдивляєшся в моє обличчя, наче переконуєшся, що я не жартую і відповідаєш: «Готуйся , світе, ми несемо епідемію кохання!».
І знову політ………..  



          Я как-нибудь тебе позвоню...
 
 
Он сказал: "Мне нравятся многие женщины,
Я не могу быть только с одной".

Она улыбнулась в ответ.

Он сказал: "Я сам по себе, Я свободен и никому
ничего не должен".

Она закурила и опустила глаза.

Он сказал: "Мне нравятся женщины, которые
понимают меня, и ценят мою свободу".

Она ухмыльнулась и выдохнула струйку дыма.

Он сказал: "Давай проведем хорошо время, ты
мне нравишься".

Она затушила сигарету и посмотрела ему в
глаза.

Он понял, что она не возражает.
Он спросил: "У тебя, наверное, было много мужчин?".

Она обняла его и сильнее прижалась к нему.

Он спросил: "Тебе хорошо со мной?".

Она закрыла глаза и поцеловала его.

Уходя утром, Он сказал: "Все было здорово, только давай это останется
между нами".

Она протянула руку и смахнула невидимую пылинку с его плеча.

Он сказал: "Я как-нибудь тебе позвоню".

Она кивнула и захлопнула дверь.

Он позвонил вечером того же дня.
Её не было дома.
Он дозвонился ей на сотовый только поздней ночью.

Она позволила приехать только через неделю.

Он спросил: "Ну, как ты развлекалась без меня?".

Она улыбнулась и предложила ему кофе.

Он звонил ей почти каждый день.

Она иногда просто не поднимала трубку.

Он приезжал к ней, когда она разрешала.

Она не объясняла, почему приглашения были такими редкими.

Он понял, что хочет быть только с ней.
Он нервничал, когда она не отвечала на звонки.
Он выходил из себя, когда узнавал, что её видели с другим.
Он хотел, чтобы об их связи знали все.

Она была против.

Он хотел, чтобы она была только его.
Он приехал к ней с огромным букетом алых роз.

Она приняла цветы, но попросила больше не приезжать без приглашения.

Он хотел попросить её стать его женой.

Она сказала: "Я сама по себе".

Он закурил, у него дрожали руки.

Она сказала: "Я свободна".

Ему вдруг стало холодно.

Она сказала: "Я никому ничего не должна".

Ему показалось, что сердце остановилось.

Она сказала: "И Я не собираюсь что-либо менять".

Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline SunshineАвтор темы

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 958
  • Репутація: +68/-0
  • "Laugh everyday, even if it is at yourself"
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Оксана
Re: Історії для душі
« Reply #1 : 31 Серпень 2010, 13:33:35 »
ТРОЯНДА
Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою
до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою
переходив дуже людну вулицю.
На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила
милостиню у перехожих – завжди на тому самому місці, нерухомо,
як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.
Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто
знаходила для неї якийсь гріш.
Якось француженка спитала поета:
– Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?
– Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, –
відповів той.
Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш
почала розпускатися, і дав її убогій жінці. Раптом жебрачка
підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з
зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її... І
пішла, притискаючи троянду до грудей.
Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа
на тому самому місці – мовчазна, нерухома, як і раніше.
– Чим вона жила всі ці дні? – спитала молода француженка.
– Трояндою, – відповів поет.

“На світі є тільки одна єдина проблема – як знову дати
людству якусь духовну поживу, викликати неспокій духа. Треба,
щоб людство було зрошене з висоти. Слухайте: неможливо далі
жити, думаючи про холодильники, політику, баланси і кросворди.
Так неможливо йти далі”, – писав Антуан де Сент-Екзюпері.  (Бруно Ферреро)
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Adelita

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3732
  • Поблагодарили: 49 раз
  • Репутація: +226/-0
  • Тримаю на ручках свій скарб)
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Денис
  • Ваше справжнє ім’я: Наталія
Re: Історії для душі
« Reply #2 : 13 Грудень 2010, 13:10:10 »
До Бога з'явився чоловік і заявив про свою нудьгу.
Бог задумався: «З чого зробити жінку, якщо весь матеріал пішов на чоловіка?» Але не бажаючи відмовляти в прханні чоловіку, після кріпких раздумів, Бог створив жінку, куди витратив: кілька яскравих променів сонця, усі чарівні фарби зорі, задумливий смуток місяця, красу лебедя, грайливість кошеняти, граціозность метеликів, ласкаве тепло хутра, притягання магніту і все це зліпив разом. Потім, для попередження пріторності додав: холодне мерехтіння зірок, різносторонність вітру, сльозоточивість хмар, хитрість лисиці, набридливість мухи, жадібність акули, ревнощі тигриці, мстивість оси, кровожадливість п'явки, дурман опіуму і вдихнув в неї життя. У результаті з'явилася справжня жінка.
Бог подарував цю жінку чоловіку, сказавши при цьому: Бери її такою, якою вона вийшла і не намагайся її переробляти.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 


Offline Adelita

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3732
  • Поблагодарили: 49 раз
  • Репутація: +226/-0
  • Тримаю на ручках свій скарб)
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Денис
  • Ваше справжнє ім’я: Наталія
Re: Історії для душі
« Reply #3 : 03 Січень 2011, 17:02:53 »
Счастье-это мягкие, тёплые ладошки, за диваном фантики, на диване крошки. Что такое счастье? Проще не ответить! Оно есть у каждого, у кого есть дети!
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Ксюшик

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1796
  • Поблагодарили: 159 раз
  • Репутація: +317/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Маринка, Алінка
  • Ваше справжнє ім’я: Оксана
Re: Історії для душі
« Reply #4 : 03 Січень 2011, 20:08:18 »
Цитувати
Счастье-это мягкие, тёплые ладошки, за диваном фантики, на диване крошки. Что такое счастье? Проще не ответить! Оно есть у каждого, у кого есть дети!

ой як класно z4
 

Offline Viktorija

  • Кожне бажання дається нам разом з силами для його здійснення
  • Адміністратор
  • Віддана Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 8416
  • Поблагодарили: 243 раз
  • Репутація: +922/-0
    • http://vikitoys.blogspot.com/
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Евелінка 14.07.2010
  • Ваше справжнє ім’я: Вікторія♥
Re: Історії для душі
« Reply #5 : 03 Січень 2011, 23:47:55 »
Цитувати
Счастье-это мягкие, тёплые ладошки, за диваном фантики, на диване крошки. Что такое счастье? Проще не ответить! Оно есть у каждого, у кого есть дети!
правда, якби мені інколи сумно не бувало, подивлюсь на свою доню і все проходить d25 і як я без до тепер жила....
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]

Увага! Правила форуму:
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]Для того щоб побачити посилання: Register or Login]Для того щоб побачити посилання: Register or Login]

Пишіть мені з таких питань:
Проблеми з входом на форум, пишіть сюди: Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline лана лістат

  • люблю своїх хлопчиків
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3369
  • Поблагодарили: 12 раз
  • Репутація: +112/-0
  • Ангели є на землі і це мій Синуля)
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Маркус,5 років
  • Ваше справжнє ім’я: Руслана-Катерина
Re: Історії для душі
« Reply #6 : 15 Квітень 2011, 23:19:00 »
Дівчата,хочу поділитися з вами однією історією,яка вразила мене до глибини душі  d107

— Привет! Пожалуйста, не клади трубку!

— Что тебе нужно? У меня нет времени на твою болтовню, давай быстрее!

— Я сегодня была у врача…

— Ну и что он тебе сказал?

— Беременность подтвердилась, уже 4й месяц.

— А я тебе, чем могу помочь? Мне проблемы не нужны, избавляйся!

— Сказали поздно уже. Что мне делать?

— Забыть мой телефон!

— Как забыть? Ало — ало!

— Абонент находится в в не …

Прошло 3 месяца.

" - Привет малыш!» в ответ «-Привет, а ты кто?»

" - Я твой Ангел Хранитель.»

" - А от кого ты будешь меня охранять? Я же здесь сюда никуда не денусь»

" - Ты очень смешной! Как ты тут поживаешь?»

«— Я хорошо! А вот мама моя что-то каждый день плачет.»

"
- Малыш не переживай, взрослые всегда чем-то недовольны! Ты главное
побольше спи, набирайся сил, они тебе еще ой как пригодятся!»

«— А ты видел мою маму? Какая она?»

«-Конечно, я же всегда рядом с тобой! Твоя мама красивая и очень молодая!»

Прошло еще 3 месяца.

— Ну, что ты будешь делать? Как будто кто-то под руку толкает, уже второй стакан разлила! Так и водки не наготовишься!

«— Ангел, ты здесь?»

" - Конечно здесь.»

«— Что-то сегодня совсем маме плохо. Целый день плачет и ругается сама с собой!»

«— А ты не обращай внимания. Не готов еще, белый свет увидеть?»

«— Кажется, уже готов, но очень боюсь. А вдруг мама еще сильнее расстроится, когда меня увидит?»

«— Что ты, она обязательно обрадуется! Разве можно не полюбить такого малыша, как ты?»

«— Ангел, а как там? Что там, за животом?»

«— Здесь сейчас зима. Вокруг все белое, белое, и падают красивые снежинки. Ты скоро сам все увидишь!»

" - Ангел, я готов все увидеть!»

«— Давай малыш, я жду тебя!»

«— Ангел мне больно и страшно!»

— Ой, мамочки, больно-то как! Ой, помогите, хоть кто ни будь… Что же, я тут одна смогу сделать-то? Помогите, больно…

Малыш родился очень быстро, без посторонней помощи. Наверно малыш очень боялся сделать маме больно.

Спустя сутки, вечером, на окраине города, недалеко от жилого массива:


Ты сынок на меня не обижайся. Сейчас время такое, я такая не одна. Ну,
куда я с тобой? У меня вся жизнь впереди. А тебе все равно, ты просто
уснешь и все…

«— Ангел, а куда мама ушла?»

«— Не знаю, не переживай, она сейчас вернется.»

«— Ангел, а почему у тебя такой голос? Ты что плачешь? Ангел поторопи маму, пожалуйста, а то мне здесь очень холодно»

«— Нет, малыш я не плачу, тебе показалось, я сейчас ее приведу! А ты только не спи, ты плачь, громко плачь!»

«— Нет, Ангел я не буду плакать, мама мне сказала, нужно спать»

В это время в ближайшей к этому месту пятиэтажке, в одной из квартир, спорят муж и жена:


Я не понимаю, тебя! Куда ты собралась? На улице уже темно! Ты стала
невыносимой, после этой больницы! Дорогая, мы такие не одни, тысячи пар
имеют диагноз бесплодия. И они, как-то с этим живут.

— Я прошу, тебя пожалуйста, оденься и пошли!

— Куда?

— Я не знаю, куда! Просто чувствую, что я должна куда-то пойти! Поверь мне, пожалуйста!

— Хорошо, последний раз! Слышишь, последний раз я иду у тебя на поводу!

Из подъезда вышла пара. Впереди шла быстрым шагом женщина. За следом шел мужчина.

— Любимая, у меня такое ощущение, что ты идешь, по заранее выбранному маршруту.

— Ты не поверишь, но меня кто-то ведет за руку.

— Ты меня пугаешь. Обещай завтра целый день провести в постели. Я позвоню твоему врачу!

— Тише… ты слышишь, кто-то плачет?

— Да с той стороны, доносится, плачь ребенка!

«— Малыш, плачь громче! Твоя мама заблудилась, но скоро тебя найдет!»

«— Ангел, где ты был? Я звал тебя! Мне совсем холодно!»

«— Я ходил за твоей мамой! Она уже рядом!»

— О Господи, это же и впрямь ребенок! Он совсем замерз, скорее домой! Дорогой Бог послал нам малыша!

«— Ангел, у моей мамы изменился голос»

«— Малыш, привыкай, это настоящий голос твоей МАМЫ!»
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 
Сказали спасибо: Мішель

Offline Людмілка

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1532
  • Поблагодарили: 15 раз
  • Репутація: +120/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Макс 12,09,2008 і Алісочка 27,05,2014
Re: Історії для душі
« Reply #7 : 15 Квітень 2011, 23:23:29 »
Ну все, я вже розревілась, вражаюча річ d35
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Olyamak

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 546
  • Поблагодарили: 71 раз
  • Репутація: +103/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Юля
  • Ваше справжнє ім’я: Ольга
Re: Історії для душі
« Reply #8 : 15 Квітень 2011, 23:24:11 »
Справді вражає, коли читаєш аж мурашки по шкірі d81
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline лана лістат

  • люблю своїх хлопчиків
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3369
  • Поблагодарили: 12 раз
  • Репутація: +112/-0
  • Ангели є на землі і це мій Синуля)
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Маркус,5 років
  • Ваше справжнє ім’я: Руслана-Катерина
Re: Історії для душі
« Reply #9 : 15 Квітень 2011, 23:24:28 »
я тоже плакала  :(
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline galyusja

  • Віддана Мамка
  • ********
  • Повідомлень: 8775
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +582/-0
  • Просто треба залишатись Людиною, завжди і всюди
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Галя
Re: Історії для душі
« Reply #10 : 15 Квітень 2011, 23:27:24 »
Цитувати
Справді вражає, коли читаєш аж мурашки по шкірі
І в мене такі відчуття.
Не можу зрозуміти,як мама може лишити свого маленького ангелика, ще й на дворі зимою. Серце кровю обливається, як то кажуть.  d81
 

Offline PAPARAZZI

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2074
  • Репутація: +355/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Стасік і Владік
  • Ваше справжнє ім’я: Мирослава
Re: Історії для душі
« Reply #11 : 15 Квітень 2011, 23:33:35 »
Просльозилась...і для чого я таке прочитала на ніч d47
Продаж дитячих аспіраторів тел.097 933 66 89 Мирослава.

Для того щоб побачити посилання: Register or Login] Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Ромашка10

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1902
  • Поблагодарили: 1 раз
  • Репутація: +155/-1
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Софійка 6 рочків.
  • Ваше справжнє ім’я: Марійка
Re: Історії для душі
« Reply #12 : 15 Квітень 2011, 23:36:23 »
дуже гарна історія,дійсно пішли мурашки по шкірі і сльози навертаються.  Ланочка дуже дякую.
 

Offline Катріна

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 797
  • Поблагодарили: 1 раз
  • Репутація: +34/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Вероніка 4 роки
  • Ваше справжнє ім’я: Катя
Re: Історії для душі
« Reply #13 : 15 Квітень 2011, 23:37:39 »
Дійсно класно... просто з живе бере.. :)Але найбільш обідно, шо такі ситуації реальність... ті хто можуть-не хочуть, а ті хто хочуть - не можуть!!!
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline pcholka

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 4376
  • Поблагодарили: 13 раз
  • Репутація: +331/-0
    • Мобільний шиномонтаж
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Марко,Матей
  • Ваше справжнє ім’я: Юля
Re: Історії для душі
« Reply #14 : 15 Квітень 2011, 23:47:17 »
Я коли читаю такі історії, то плачу і  мені завжди хочеться обняти свого ангелочка і не відпускати, шкода що він вже спить. Дякую Богові що в нас щаслива, благополучна сімя.
Ласкаво запрошую на мої посиденьки Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
                     
                     
Я смотрю на мир голубыми глазами сквозь розовые очки и мне фиолетово!
 

Offline ira 11.06

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2043
  • Поблагодарили: 63 раз
  • Репутація: +269/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Ірина
Re: Історії для душі
« Reply #15 : 16 Квітень 2011, 00:10:37 »
брррррррр... мурашки по шкірі і сльози на очах
 

Offline Zhychok

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1885
  • Поблагодарили: 80 раз
  • Репутація: +237/-1
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Саша
  • Ваше справжнє ім’я: Женя
Re: Історії для душі
« Reply #16 : 16 Квітень 2011, 00:20:49 »
Не хочу таке читати, а то я постійно через такі історії плачу, ця історія хоч гарно закінчується...
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]