Автор Тема: Якби я знала, що це востаннє....  (Прочитано 7718 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Т@ny@Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 11 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Якби я знала, що це востаннє....
« : 08 Червень 2012, 19:21:23 »
           На одному їз наших обмінних проектів, я отримала пакуночок, від цікавої дівчини - Незабутки. В пакунку була дивижна книга, де серед сторінок була закладка, на якій писало :"...... Радій життю і цінуй усе що маєш!" Коли я прочитала сторінку де була закладка , то усе зрозуміла... Я часто перечитую ці слова, і кожного разу вони чіпляють мене за живе. Кожного дня ми поспішаємо, самі нерозуміємо куди. А те що для нас дійсно важливе залишаємо на потім... Потім ми попіклуємося про дітей, потім скажемо комусь що ми його любимо, потім попросимо вибачення, потім скажемо людині, яка вона для нас важлива, потім....

          А що б ви зробили, коли б знали що це востаннє....????

"Якби я знала, що це востаннє – дивилася б на тебе, коли засинаєш. Накрила б тебе ліпше ковдрою, подякувала б Господу за твоє цінне життя. Подивилася би трохи, як спиш.

Якби знала, що це востаннє – провела би тебе аж до дверей, коли виходиш, поцілувала би, обійняла і попросила повернутися, аби ще раз тебе поцілувати.

Якби знала, що це востаннє – слухала би твій голос, вимкнула би телевізор, відклала б газету і всю увагу присвятила тобі. Запам’ятала би звук твого голосу і блиск твоїх очей.

Якби знала, що це востаннє – слухала би твій спів, співала би з тобою, а далі попросила заспівати ще раз.

Якби знала, що це востаннє я з тобою – надавала би великого значення тій хвилині. Не клопоталася б тарілками, подвір’ям, навіть сплатою рахунків.

Якби знала, що це востаннє – прагнула б бути з тобою завжди.

Якби знала, що це востаннє ми разом – прагнула б бачити тебе щасливим. Приготувала б твої улюблені страви, пограла би з тобою у твою улюблену гру. Взяла б один день відпустки, щоб бути з тобою. Не переймалася б занадто складанням забавок і застелянням ліжка. Нагадала б тобі, як багато для мене важиш. Сказала б тобі, що дуже прагну, аби ти пішов до Раю. Сказала би, щоб ти був сильний. Сказала б, що люблю тебе – і ми зі сміхом ділилися б нашими улюбленими спогадами.

Якби знала, що це востаннє – читала б разом з тобою Святе Письмо і ми разом помолилися б до Бога. Я подякувала б Господу за те, що ми зустрілися, і за те, що так чудово нами опікувався.

Якби знала, що це востаннє ми разом – плакала б, тому що хотіла б провести більше часу з тобою.

Якби знала, що це востаннє...»
 

Offline sanja

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3394
  • Поблагодарили: 5 раз
  • Репутація: +646/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: оксана
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #1 : 08 Червень 2012, 19:35:33 »
такі слова завжди на мене дуже гнітюче діють....
я над цим почала задумуватись, відколи почала жити разом з своїм чоловіком - і тепер коли свербить язик посваритись за якусь справді фігню, думаю - звідки я знаю, скільки у нас часу - краще його прожити щасливо, а не дутися)))
бо так часто бачу повідомлення, що зовсім молоді люди помирають, що страшно стає
стараюсь, щоб весь час був проведений максимально корисно)))
але, звичайно, що в мене не завжди виходить)))
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 
Сказали спасибо: Оксаночка :)

Offline Olka

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2189
  • Поблагодарили: 363 раз
  • Репутація: +457/-2
  • Щастя у ваших руках, не опускайте їх!;))
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Оля
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #2 : 08 Червень 2012, 19:48:31 »
Знаєте, щастя не у важливих справах, які ви зробили за день, щастя - у дрібницях....!!!
Навчіться їх помічати!
Навіть, чекаючи на зупинці, ви помітите ЩОСЬ, що запам"ятається вам більше, ніж невдалий день.
Щастя поруч..   d17   Знайдіть його! d8
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 


Offline Романія

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3757
  • Поблагодарили: 197 раз
  • Репутація: +405/-0
  • В душі нірвана, а в попі - шило!
    • Торти на замовлення
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Веронічка - 7 років, Арсенчик - 2 рочки
  • Ваше справжнє ім’я: Романія
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #3 : 08 Червень 2012, 20:19:33 »
Я про всяке "останнє" стараюся не думати. Для мене це прямий спосіб загнати себе чи когось в депресію. Сьогоднішнього дня вже не буде, він закінчився; порвалися улюблені кросівки, їх вже нема, дитина росте і такою, як місяць тому вже ніколи не буде, і т.д., і т.п. З таким підходом можна почати трястися над кожною дрібницею, бо скоро цього не буде. Треба цінувати важливі речі і моменти і без жалю розставатися з неважливими. Всьому є свій початок і кінець. І кожен фініш - це по суті старт (здається це написала Ліна Костенко)
Оригінальні ТОРТИ на замовлення: Для того щоб побачити посилання: Register or Login] , тел. 095-312-00-18
Слайд-шоу на замовлення: Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]

Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Ключик

  • Організатор СП!
  • Віддана Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 5191
  • Поблагодарили: 5349 раз
  • Репутація: +596/-10
  • 1-ий клас закінчено...Ура!!!
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Світлана
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #4 : 13 Червень 2012, 19:01:25 »
Ще одне нагадування про те, що не треба за циклюватися на образах, а радіти хорошому і створювати один для одного щасливі миті
Мрії мають  бути божевільні чи нереальні, інакше це всього лиш плани на завтра
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Т@ny@Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 11 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #5 : 13 Червень 2012, 21:46:53 »
Передсмертний лист Габріеля Гарсіа Маркеса

Якби на одну мить Бог забув, що я всього лиш ганчіркова маріонетка, і подарував би мені клаптик життя, я би тоді, напевне, не казав все, що думаю, але точно би думав, що кажу. Я би цінив речі, не за їхню вартість, а за їх значення. Я би спав менше, більше би мріяв, розуміючи, що кожну хвилину коли ми заплющуємо очі, ми втрачаємо шістдесят секунд світла. Я би йшов, поки решта сплять, не спав, поки інші сплять. Я би слухав, коли інші говорять, і як би я насолоджувався чудесним смаком шоколадного морозива.

Якби Бог наділив мене ще однією миттю життя, я би вдягався скромніше, валявся на сонці, підставивши теплим промінцям не лише моє тіло, а й душу. Господи, якби у мене було серце, я би написав усю свою ненависть на льоді і чекав поки вигляне сонце. Я би полив слізьми троянди, щоб відчути біль їх шипів і яскраво-червоний поцілунок їх пелюстків…

Господи, якби у мене ще залишався шматочок життя, я би не провів ні одного дня, не сказавши людям, яких я люблю, що я їх люблю. Я би переконав кожну дорогу мені людину в моїй любові і жив би закоханий в любов. Я би пояснив тим, котрі помиляються, вважаючи, що перестають закохуватись, коли старіють, не розуміючи, що старіють, коли перестають закохуватись!

Дитині я би подарував крила, але дозволив би їй самій навчитися літати. Людей похилого віку я би переконав у тому, що смерть приходить не зі старістю, а із забуттям. Я стільки навчився у вас, люди, я зрозумів, що кожен хоче мешкати на вершині гори, не розуміючи, що істинне щастя очікує його, спускаючись. Я зрозумів, що з того моменту, коли вперше новонароджене немовля стисне в своєму маленькому кулачку палець батька, воно його більше ніколи не відпустить. Я зрозумів, що одна людина має право дивитися на іншу з висоти тільки тоді, коли вона допомагає їй піднятися. Є стільки речей, котрим ще я міг би навчитися у вас, люди, але, насправді, вони навряд чи стануть в пригоді, тому що, коли мене покладуть у валізу, я, нажаль, уже буду мертвий. Завжди говори те, що відчуваєш, і роби, що думаєш.

Якби я знав, що сьогодні я в останній раз бачу тебе сплячою, я би міцно обійняв тебе і молився Богу, щоби він зробив мене твоїм ангелом-охоронцем. Якби я знав, що сьогодні бачу в останнє, як ти виходиш із дверей, я би пригорнув, поцілував би тебе і покликав би знову, щоби дати тобі більше. Якби я знав, що чую твій голос востаннє, я би записав на плівку все, що ти скажеш, щоби слухати це ще і ще, безкінечно. Якби я знав, що це останні хвилини, коли я бачу тебе, я би сказав: «Я кохаю тебе», - і не передбачував, дурень, що тобі це і так відомо. Завжди є завтра, і життя надає нам ще одну можливість, щоб все виправити, але якщо я помиляюсь і сьогодні це все, що нам залишилось, я би хотів сказати тобі, як сильно я тебе кохаю, і що ніколи тебе не забуду. Ні юнак, ні старець не може бути впевненим, що для нього наступить завтра.

Сьогодні, можливо, останній раз, коли ти бачиш тих, кого любиш. Тому не чекай чогось, зроби це сьогодні, адже якщо завтра не прийде ніколи, ти будеш жалкувати про той день, коли у тебе не знайшлося часу для однієї посмішки, одних обіймів, одного поцілунку, і коли ти був занадто зайнятим, щоби виконати останнє бажання.

Підтримуй близьких тобі людей, шепочи їм на вухо, як вони тобі потрібні, люби їх і поводься з ними обережно, знайди час для того, щоби сказати: «мені шкода», «пробач мене, будь ласка» і «дякую», і всі ті слова кохання, які ти знаєш. Ніхто не запам’ятає тебе за твої думки.

Проси у Господа мудрості та сили, щоб говорити про те, що відчуваєш. Покажи твоїм друзям, наскільки вони важливі для тебе. Якщо ти не скажеш це сьогодні, завтра буде таким же, як вчора. І якщо ти цього не зробиш ніколи, ніщо не буде мати значення. Втілюй свої мрії. Цей момент настав…
 

Offline Lilysin*ka

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1820
  • Поблагодарили: 6 раз
  • Репутація: +309/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Андрійчик та Матвійчик
  • Ваше справжнє ім’я: Ліля
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #6 : 13 Червень 2012, 22:03:42 »
Який гарний і інтригуючий лист...
І все так правдиво..Ми не замислюємся,що все може бути востання..І дотик,і поцілунок і подих..Треба вміти цінувати..Цінувати миті,які так швидко тікають...
Цитувати
Дитині я би подарував крила, але дозволив би їй самій навчитися літати.
Мені  дуже сподобалася ця цитата...В цьому тексті кожне речення як окрема цитата
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline *Juli_Bear*

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 626
  • Репутація: +25/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: 2 рочки, Анастасія
  • Ваше справжнє ім’я: Юля
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #7 : 22 Червень 2012, 10:18:33 »
Ох я й поплакала...
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Т@ny@Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 11 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #8 : 22 Червень 2012, 10:52:29 »
Сповідь батька. (Дейл Карнегі)

"БАТЬКО ЗАБУВАЄ"

Послухай син, я говорю це зараз, коли ти спиш. Щека лежить на маленькі рученята, світлі кучері прилипли до вологого лобі. Я потайки прокрався в твою кімнату. Усього кілька хвилин тому, коли я сидів з газетою в бібліотеці, мене охопила хвиля расскаянія. Я прийшов в твою спальню з повинною.
 Я подумав про те, що був занадто суворий до тебе. Я вилаяв тебе, коли ти збирався до школи, бо ти навряд чи торкнувся обличчя рушником. Я вичитав тебе за те, що не чистиш черевики, зло гримнув на тебе, коли ти кинув свої речі на підлогу.

За сніданком я теж знайшов, за що тебе посварити. Ти щось пролив, ковтав їжу великими шматками, клав лікті на стіл і намазував занадто багато масла на хліб. А коли я поспішав на свій поїзд, а ти, йдучи гуляти, обернувся, помахав мені рукою і крикнув: «До побачення, тату!», Я, насупившись, кинув у відповідь: «Розправ плечі, не сутулячись».
 Увечері повторилося те ж саме. Проходячи мимо, я побачив, як ти, стоячи на колінах, граєш в кульки. На панчохах вже утворилися дірки. Я принизив тебе при твоїх друзях, коли ти брів попереду мене у напрямку до дому. Панчохи були дорогими, якби ти сам платив за них, то був би більш акуратним.
 Слухай син, що говорить тобі батько.

Пам'ятаєш, як пізніше, коли я читав, сидячи в бібліотеці, ти несміливо увійшов і подивився на мене з якоюсь болем в очах. Я кинув на тебе погляд поверх газети, нетерплячий і незадоволений, що мені заважають. Ти нерішуче стояв у дверях. «Чого ти хочеш?» - Пробурчав я.
 Ти, нічого не сказавши, стрімко кинувся до мене, обвив руками мою шию і поцілував. І твої рученята стиснулися з любов'ю, яку Бог розпалив у твоєму серці і яку не може пригасити навіть нехтування. А потім ти пішов, і я чув, як ти піднімаєшся сходами.

І в цей момент, синку, газета випала у мене з рук і моторошний, паралізуючий страх охопив мене. Що ж зробила зі мною звичка? Звичка вичитувати, вишукувати помилки, робити зауваження. Це не тому, що я не люблю тебе, а тому, що занадто багато чекаю від дитини. Я оцінюю тебе мірками своїх років. А в тебе, в твоєму характері так багато хорошого, чудового, щирого. Твоє маленьке сердечко схоже на величезний диск сонця, постає над дикими пагорбами. Я побачив це в твоєму раптовому пориві, коли ти підбіг і поцілував мене перед сном. І сьогодні більше нічого не має значення, синку. Я прийшов в темряві до твого ліжка і, присоромлений, встав на коліна.
 Це недостатнє спокутування. Я знаю, що ти не зрозумів би все те, що я зараз тобі кажу, в години бодрстванія. Але завтра я буду справжнім батьком. Я буду твоїм нерозлучним другом, буду страждати, коли ти страждаєш, і сміятися, коли ти смієшся. Я прікушен мову, коли з нього будуть зриватися нетерплячі слова. І буду повторювати як заклинання: «Це всього лише хлопчик, маленький хлопчик!"

Боюся, я уявляв тебе дорослим чоловіком. Тепер, коли я дивлюся на тебе, сину, стомлено згорнутого в своєму ліжечку, я бачу, що ти все ще дитина. Ще вчора мати носила тебе на руках, і твоя голівка лежала у неї на плечі. Я вимагав занадто багато чого ...
 

Offline *Juli_Bear*

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 626
  • Репутація: +25/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: 2 рочки, Анастасія
  • Ваше справжнє ім’я: Юля
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #9 : 22 Червень 2012, 11:33:11 »
Душа на шматочки! Ця тема для таких сопливих як я d100
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Т@ny@Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 11 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #10 : 22 Червень 2012, 12:18:55 »
Цитувати
Душа на шматочки! Ця тема для таких сопливих як я
в кожної людини є те про що вона жаліє, і хотіла би змінити, проте не кожен може це визнати  z1
 

Offline Ulyana-if

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 537
  • Поблагодарили: 103 раз
  • Репутація: +91/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Максим
  • Ваше справжнє ім’я: Уляна
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #11 : 22 Червень 2012, 23:23:13 »
Ой і я з вами наніч поплакала d58, ця тема нагадує нам про речі які ми завжди забуваємо, і на які ніколи не маємо часу :(
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Галюська

  • Чудеса - там, де в них вірять, і чим більше вірять, тим частіше вони трапляються.
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2752
  • Поблагодарили: 10 раз
  • Репутація: +334/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Галя
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #12 : 22 Червень 2012, 23:49:41 »
Цитувати
Ох я й поплакала...
і я розревілась на ніч....іду ще поцілую свого синочка і донечку, які вже самі вляглися спатки... d79 бо ми дійсно частенько забуваєм про такі важливі і прості речі....
Для того щоб побачити посилання: Register or Login] Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Lapochka

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1310
  • Поблагодарили: 6 раз
  • Репутація: +189/-0
  • Треба вміти перегортати нову сторінку життя
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: 9 років
  • Ваше справжнє ім’я: Ольга
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #13 : 14 Листопад 2012, 10:46:59 »
мене теж дуже зачепила ця тема, без сліз неможливо читати, є над чим задуматись...
 

Offline Іриска1984

  • Свідома Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 307
  • Поблагодарили: 1 раз
  • Репутація: +32/-0
  • Сама щаслива Мамуся
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Оксана
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #14 : 14 Листопад 2012, 11:44:38 »
читала ці розповіді, а сльози самі лилися якось так все написано що аж за живе бере
 

Offline *Juli_Bear*

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 626
  • Репутація: +25/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: 2 рочки, Анастасія
  • Ваше справжнє ім’я: Юля
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #15 : 16 Листопад 2012, 14:04:59 »
Хороша темка! Нагадує про те що забувати неможна ;)
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline ВікТорі

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 136
  • Поблагодарили: 7 раз
  • Репутація: +12/-0
  • Мої найдорожчі)
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Костянтин - 7,5 років, Анастасія - 5 років
  • Ваше справжнє ім’я: Вікторія
Re: Якби я знала, що це востаннє....
« Reply #16 : 23 Листопад 2012, 12:27:36 »
Неймовірні слова :) Їх треба перечитувати щодня, щоб справді пам'ятати про те важливе що в тебе є, а не зациклюватись на буденних справах...
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]