Автор Тема: Казкотерапія.  (Прочитано 19566 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Альонка???Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2322
  • Поблагодарили: 78 раз
  • Репутація: +158/-0
  • Консультант-психолог
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Альона
Казкотерапія.
« : 01 Квітень 2011, 15:59:35 »
Казкотерапія... або як можна казку використовувати у виховних цілях.

Казкотерапія - це створення особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своми страхами, комплексами.
Казку для казкотерапії слід складати для кожної дитини окремо, з урахуванням її особливостей, відштовхуючись від тих проблем та страхів, які притаманні конкретній дитині. Така казка повинна надати малюку можливість вдатися до самоаналізу. Головний герой переживає ті ж емоції, що і малюк, долає ті ж страхи та комплекси, знаходить виходи із проблемної ситуації. Таким чином, дитина порівнює себе з персонажем, аналізує його поведінку і, як результат, вчиться долати труднощі різного характеру у реальному житті. А отже позбувається тих недоліків, які притаманні їй зараз.
Як скласти казку для казкотерапії:
1. Чітко визначте проблему, яку слід вирішити.
2. Підберіть можливі шляхи її подолання у реальному житті.
3. Втільте у головного героя казки (це може бути вже існуюча казка) ті риси, страхи, комплекси, яких слід позбутися.
4. В процесі розгортання подій казки головний герой з його недоліками повинен перетворитися на позитивного.
Можна використовувати відомі всім казки, а можна свої придумувати.
Ось перший приклад, правда для старших діток.

Ніч. Усе спочиває. А чи усе? Прислухайтесь! Саме вночі оживають предмети, речі, які нас оточують. Так, так. Коли ми, люди, засинаємо, наші іграшки, ляльки, речі і навіть меблі навпаки пробуджуються і тихесенько розмовляють.

Ось яку розмову одного разу мені довелося почути. (Певно, вони думали, що я сплю, а я просто сопів і довго не міг заснути, бо не дихав ніс).

Чую, хтось вихваляється:

— Як тільки мене любить Сашко! Просто обожнює. Дивиться і футбол, і «Найрозумнішого», і фільм про Гаррі Поттера, я аж стомився розважати його сьогодні. (Ви, мабуть, здогадалися, що це розмовляв телевізор). Я навіть образився на нього трохи. Він стомився! А я не стомився з ним? Один канал не показує, другий мигає, третій — нема трансляції.

Коли чую:

— Та що там ти. Мене Сашко любить найбільше. Скільки він на мені грає! Його улюблені ігри: GTA San Andreas, Worms, Vice City — забили мені усю пам’ять. А як клацає по кнопках?! Просто жах.

Я слухав, і мені не вірилось. Невже мій комп’ютер таке може говорити про мене? А клацаю, бо клавіши западають.
— Годі вам вихвалятися! Найбільше Сашко любить мене, — почулося з кутка, де на поличці стоїть старий телефон.
— Ха-ха-ха, — засміялись одночасно телевізор і комп’ютер.
— Тебе?! Ти вже зовсім з глузду з’їхав, старий?
— От і ні. З ким би з вас Cашко не грався, та коли подзвоню я, він усе вмить кидає і поспішає до мене, бере слухавку, а я передаю йому Голос його Мами, яка дзвонить з роботи. А чи можете ви передати Сашкові голос його мами, на який він так чекає. Мій дзвінок для нього — найдорожчий.

Наступного дня я прокинувся пізно. Мами вдома вже не було. Вона рано йде на роботу, а на столі записка: «Сніданок на столі». Снідати не хотілось. Я навіть не кинувся до комп’ютера, не увімкнув за звичкою телевізор і навіть не подзвонив зранку Антону, щоб поговорити про футбол чи нову гру. Мені так захотілося почути голос мами. Я вирішив подзвонити їй на роботу. Але я забув (це просто жах), я забув номер телефону маминої роботи. Мені стало сумно і соромно, адже я знав напам’ять усі телевізійні канали, коди комп’ютерних ігор і раптом забувся мамин номер. Мені хотілося плакати. Я так хотів почути зараз її голос...

Я глянув на годинник і став чекати.
Приблизно о такій порі мама завжди телефонує додому і запитує, чи я поснідав, чи прийняв ліки. Я із жахом подумав: а раптом телефон не працює? Я підняв слухавку — гудок був. Я чекав... Просто сидів біля телефону і не зводив із нього очей...

 І раптом — дзвінок. Я схопив слухавку. То був Мамин голос. Голос найкращої мами у світі.
А ви пам’ятаєте голос своєї мами? Чи не забули, бува, номер маминого телефону? Подзвоніть їй просто зараз — і ви почуєте найкращий голос у світі — голос Мами.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 
Сказали спасибо: nata_kot

Offline Альонка???Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2322
  • Поблагодарили: 78 раз
  • Репутація: +158/-0
  • Консультант-психолог
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Альона
Re: Казкотерапія.
« Reply #1 : 01 Квітень 2011, 16:13:28 »
Цю казку можна використати у вік "Чомучки"
Прийшла зима. Все вкрилося білим снігом. Дерева одягнули білі шапки. Поля вкри­лися пухнастою ковдрою. Річки і озера мороз перетворив на срібні дзеркала. Завітала Зима і до лісу, де під зеленою ялинкою жив зайчик. Одягла Чаклунка ялинку в красиву білу сукню, щоб на неї була схожа. Ну а Зайчикові подарувала новеньку білу шубку.

Зай­чикові подарунок не сподобався. — Не хочу я такої шубки. Он, у Білочки, яка яскрава, руденька. І в Лисички, аж переливається на сонечку. А я, як був сірим і непомітним влітку, так і залишусь непомітним, адже все на­вкруги також біле.

Зима на такі слова не образилась, а лише тихенько собі посміхнулась. Одного сонячного дня Зайчик грався із своєю подружкою Білочкою. Та ось у лісі пролунали постріли.

Вони були все гучнішими. Білочка хутко скочила на сосну і, переплигуючи з гілки на гілку, поспішила додому. Зайчик залишився сам.

Він, бідолашний, дуже злякався і не знав, що йому робити, адже додому бігти було дуже далеко. Вухань присів під кущиком і від страху заплющив очі та закрив лапками носик.

Малий отямився лише тоді, коли мисливці були далеко від нього. Тоді він зрозумів, який дореч­ний подарунок він отримав від Зими. Адже саме біленька шубка врятувала Зайчикові життя.

Ще


Якось усі частини хати засперечалися, хто найважливіший. Вікна сказали:
— У хату через нас можна залізти.
А двері говорять:
— А навіщо через вас залазити, якщо є ми?
А вікна заговорили знову:
— А без нас була б у хаті темрява.
Стіни просто репались від сміху:
— Якби не було б нас, то не було б і вас усіх теж.
Почав заперечувати дах:
— Не було б ніякої користі від вас у хазяйстві без мене. Всі, хто зайшов би до хати, відчували б теж саме, що й на вулиці.
Тільки ґанок нічого не говорив.
Ось така в них сталася важлива суперечка.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 
Сказали спасибо: Oxygen

Offline Альонка???Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2322
  • Поблагодарили: 78 раз
  • Репутація: +158/-0
  • Консультант-психолог
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Альона
Re: Казкотерапія.
« Reply #2 : 01 Квітень 2011, 16:19:08 »
Прийшла осінь. Жовте листя падає з дерев і шурхотить у мене під ногами. Я йду парковою доріжкою і насолоджуюсь бабиним літом. Раптом чую неголосне «Ой». Щоб це могло бути?

Це каштани. Вони падають і ойкають. Ви не чули? Одні — від болю, бо впали на твердий асфальт, інші — від радості, бо звільнились від колючої кожушинки. Одне таке шоколадне Ойкало стрибає прямо переді мною. Я піднімаю його і, погладжуючи гладенькі боки, ховаю в кишеню. Хай живе там. А навесні я обов’язково принесу його в парк і посаджу цього шоколадного стрибунця неподалік від того місця, де почула те загадкове «Ой».

А ось як можна допомогти учням у вивченні мови


В далекій країні, що мала назву Речення, жила красуня-принцеса Присудок. Була вона дуже гарною, працьовитою, але ніяк доля не посміхалася їй, була вона дуже самотня. Приїжджало до неї свататися багато заморських красенів-принців, та жоден не став їй за пару. Бо Присудок чекала такого, який би міг доповнити її невгамовність твердою впевненістю. І ось коли вона вже геть засумувала, прилетіла Словесність, яка доводилась хрещеною матір’ю чарівній принцесі.
 – Доброго ранку, люба Присудок, – привіталась вона. – Принесла я тобі добру звістку. В одній далекій державі живе самотньо принц Підмет, якому віщунка напророкувала тебе в дружини. Але на його державу накладено страшне прокляття. Ніхто не може виїхати з країни, тому що кругом виросли великі тернові чагарники, які зла відьма зробила такими густими та високими, що навіть сонячне проміння не пробивається крізь них. Через те в країні завжди ніч, і всі люди, і принц сплять уже майже сто років. Тільки та дівчина, яка дістанеться цієї країни, винищить чагарник та поцілує прекрасного принца, стане йому дружиною, – сказала Словесність і дуже швидко зникла.

Присудок, не довго думаючи, осідлала коня і вирушила в дорогу.
Добрі люди вказали їй шлях до зачарованого королівства. По дорозі вона зустріла трьох друзів: Додаток, Означення та їх сестру Обставину. Вони подорожували світом в пошуках своєї долі. Коли вони почули про зачарованого принца, то вирішили допомогти привітній мандрівниці, яка розділила з ними вечерю. А були вони не звичайними подорожніми, кожен з них мав надприродні здібності. Додаток міг запалити вогонь поглядом. Означення міг піснею дощик викликати, а Обставина завжди могла визначити, де вони знаходились та котра зараз година.

От ідуть вони та йдуть, а зла відьма Безладдя наслала на них мороз та вітер. Додаток глянув на них своїм жагучим поглядом і розтопив лютих ворогів. Йдуть вони далі, і вже Обставина визначила, що зосталось трохи до того королівства, але відьма взяла та наслала на них спеку та пожежу. Означення заспівало свою пісню, і впав на землю рясний дощ, який загасив пожежу і розігнав дим. Тоді вони й побачили страшенні чагарники, що виросли навколо зачарованого королівства.

Додаток не розгубився і випалив через ті чагарники дорогу, а щоб вогонь не перекинувся далі, Означення дощиком «покропило». Тоді Обставина показала принцесі Присудок замок принца Підмета.

Коли прекрасна Присудок поцілувала принца Підмета, то сталося те, що віщувала добра фея.

Він прокинувся і покохав свою рятівницю. Свої королівства вони об’єднали, а друзі Додаток, Означення та Обставина стали жити разом з ними в добрі і злагоді в чарівному королівстві Речення.

У вивченні географії
Колись давно у Всесвіті були тільки Сонце і Місяць. Вони були дуже щасливі, коли в них народилася маленька зірочка. Її назвали Землею. Дитинка дуже швидко підростала.

Після народження Землі з’явилося ще восьмеро дітей. Там була одна дівчинка, а всі інші хлопчики: Венера, Плутон, Нептун, Уран, Юпітер, Марс і Меркурій.

Земля була дуже працьовита, старанна, завжди допомагала батькам. За красунею спостерігав Бог. За її наполегливу працю Він подарував Землі багато рослин, тварин та жменьку води. Космічна дівчинка хотіла показати подарунки своїм батькам, але поспішаючи до них, спіткнулася і все розсипалося. Не змогла Земля більше дістатися до Сонця та Місяця. Лише вдень бачила свою матусю, відчувала її теплі материнські промінчики, а вночі зустрічала Місяця, який давав їй батьківські поради.
Згодом Земля стала справжньою красунею. Розквітли квіточки, потекли струмочки, тварини розбіглися по Землі. З роками на ній поселилися люди.

А Землю з того часу стали називати рідною зеленою планетою.

Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 


Offline Альонка???Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2322
  • Поблагодарили: 78 раз
  • Репутація: +158/-0
  • Консультант-психолог
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Альона
Re: Казкотерапія.
« Reply #3 : 01 Квітень 2011, 16:20:36 »
Нарешті настав перший день навчань. Друзі поспішали у свою школу, яка розташувалася на сонячній галявинці, у лісі. Сова була красиво вдягнута, прикрашена яскравою хусткою. Горобчик, Їжачок, Вовчик та Лисичка наділи біленькі сорочки, оздоблені вишивкою. На великому пні стояв комп’ютер, це було місце вчительки. А у кожного учня були невеличкі пеньочки, гарно облаштовані для зручного навчання.

Сова привітала кожного учня і записала їх у журнал. Це дуже важлива книга, такий документ, куди будуть записуватися оцінки кожного.

Вчителька запитала, хто дасть відповідь на питання: «Як будувати мирне життя?»

Першим підняв лапку Їжачок, він був сміливим і прагнув підбадьорити друзів.

– Я вважаю, що потрібно насамперед бути добрим. Коли ти вмієш поділитися з іншими, то до тебе теж будуть добре відноситися.
– Молодець, – сказала Сова, – ти добре розумієш, що добро породжує добро і тоді не буде сварок. І поставила Їжачку у журналі 12 балів.
Потім помахав крилом Горобець, це означало що він хоче відповісти.

– Мені здається, що не треба відбирати у друзів іграшки. Краще попросити, і тоді не буде образ.
– Так, – відповіла вчителька, – життя без сварок і образ створює мирні відносини.

Вовчик довго думав. Він знав, що простіше штовхнути, відібрати, накричати. Коли тебе бояться, можна стати ватажком і всіма керувати. Але він не хотів мати погану оцінку. І вирішив змінити свої недобрі думки. Бо можна поступово загубити друзів і залишитися самотнім. Чи є серед вас, малечі, діти, які ведуть себе погано. Всім заважають, кричать, інколи і б’ються? Правда, з ними ніхто не хоче товаришувати?
 
Тоді Сова промовила:
– Вовчику, подумай, як стати добрим другом і не зіпсувати всім настрій. Як зрозумієш, тоді розповіси нам.
Лисичка весело помахала хвостиком і підняла лапку
– Я хочу дати відповідь.
– Добре, – відповіла вчителька, – іди до дошки і розкажи.
– Треба Вовчику не чіплятися до інших, навчитися терпінню, почекати, поки інші пограються. Тоді діти і самі поділяться іграшками.

Горобчик вже про це правильно сказав.

– Добре, сказала вчителька, – але це побажання для Вовчика, не хитруй, тобі треба дати про себе відповідь.
Лисичка почервоніла і відповіла:
– Я буду старатися не брати чужі іграшки. Буду запитувати у друзів дозволу. Тоді вони не будуть ображатися і у нас не буде сварок.
– Я дуже вами задоволена, – сказала Сова. – Ви добре розумієте, як треба жити у мирі та злагоді. Важливо робити добрі вчинки, не сваритися, не брати без дозволу чужі іграшки, не битися. Щоб засвоїти наш урок, треба все це використовувати в житті. 



Нарешті настав перший день навчань. Друзі поспішали у свою школу, яка розташувалася на сонячній галявинці, у лісі. Сова була красиво вдягнута, прикрашена яскравою хусткою. Горобчик, Їжачок, Вовчик та Лисичка наділи біленькі сорочки, оздоблені вишивкою. На великому пні стояв комп’ютер, це було місце вчительки. А у кожного учня були невеличкі пеньочки, гарно облаштовані для зручного навчання.

Сова привітала кожного учня і записала їх у журнал. Це дуже важлива книга, такий документ, куди будуть записуватися оцінки кожного.

Вчителька запитала, хто дасть відповідь на питання: «Як будувати мирне життя?»

Першим підняв лапку Їжачок, він був сміливим і прагнув підбадьорити друзів.

– Я вважаю, що потрібно насамперед бути добрим. Коли ти вмієш поділитися з іншими, то до тебе теж будуть добре відноситися.
– Молодець, – сказала Сова, – ти добре розумієш, що добро породжує добро і тоді не буде сварок. І поставила Їжачку у журналі 12 балів.
Потім помахав крилом Горобець, це означало що він хоче відповісти.

– Мені здається, що не треба відбирати у друзів іграшки. Краще попросити, і тоді не буде образ.
– Так, – відповіла вчителька, – життя без сварок і образ створює мирні відносини.

Вовчик довго думав. Він знав, що простіше штовхнути, відібрати, накричати. Коли тебе бояться, можна стати ватажком і всіма керувати. Але він не хотів мати погану оцінку. І вирішив змінити свої недобрі думки. Бо можна поступово загубити друзів і залишитися самотнім. Чи є серед вас, малечі, діти, які ведуть себе погано. Всім заважають, кричать, інколи і б’ються? Правда, з ними ніхто не хоче товаришувати?
 
Тоді Сова промовила:
– Вовчику, подумай, як стати добрим другом і не зіпсувати всім настрій. Як зрозумієш, тоді розповіси нам.
Лисичка весело помахала хвостиком і підняла лапку
– Я хочу дати відповідь.
– Добре, – відповіла вчителька, – іди до дошки і розкажи.
– Треба Вовчику не чіплятися до інших, навчитися терпінню, почекати, поки інші пограються. Тоді діти і самі поділяться іграшками.

Горобчик вже про це правильно сказав.

– Добре, сказала вчителька, – але це побажання для Вовчика, не хитруй, тобі треба дати про себе відповідь.
Лисичка почервоніла і відповіла:
– Я буду старатися не брати чужі іграшки. Буду запитувати у друзів дозволу. Тоді вони не будуть ображатися і у нас не буде сварок.
– Я дуже вами задоволена, – сказала Сова. – Ви добре розумієте, як треба жити у мирі та злагоді. Важливо робити добрі вчинки, не сваритися, не брати без дозволу чужі іграшки, не битися. Щоб засвоїти наш урок, треба все це використовувати в житті. 

Нарешті настав перший день навчань. Друзі поспішали у свою школу, яка розташувалася на сонячній галявинці, у лісі. Сова була красиво вдягнута, прикрашена яскравою хусткою. Горобчик, Їжачок, Вовчик та Лисичка наділи біленькі сорочки, оздоблені вишивкою. На великому пні стояв комп’ютер, це було місце вчительки. А у кожного учня були невеличкі пеньочки, гарно облаштовані для зручного навчання.

Сова привітала кожного учня і записала їх у журнал. Це дуже важлива книга, такий документ, куди будуть записуватися оцінки кожного.

Вчителька запитала, хто дасть відповідь на питання: «Як будувати мирне життя?»

Першим підняв лапку Їжачок, він був сміливим і прагнув підбадьорити друзів.

– Я вважаю, що потрібно насамперед бути добрим. Коли ти вмієш поділитися з іншими, то до тебе теж будуть добре відноситися.
– Молодець, – сказала Сова, – ти добре розумієш, що добро породжує добро і тоді не буде сварок. І поставила Їжачку у журналі 12 балів.
Потім помахав крилом Горобець, це означало що він хоче відповісти.

– Мені здається, що не треба відбирати у друзів іграшки. Краще попросити, і тоді не буде образ.
– Так, – відповіла вчителька, – життя без сварок і образ створює мирні відносини.

Вовчик довго думав. Він знав, що простіше штовхнути, відібрати, накричати. Коли тебе бояться, можна стати ватажком і всіма керувати. Але він не хотів мати погану оцінку. І вирішив змінити свої недобрі думки. Бо можна поступово загубити друзів і залишитися самотнім. Чи є серед вас, малечі, діти, які ведуть себе погано. Всім заважають, кричать, інколи і б’ються? Правда, з ними ніхто не хоче товаришувати?
 
Тоді Сова промовила:
– Вовчику, подумай, як стати добрим другом і не зіпсувати всім настрій. Як зрозумієш, тоді розповіси нам.
Лисичка весело помахала хвостиком і підняла лапку
– Я хочу дати відповідь.
– Добре, – відповіла вчителька, – іди до дошки і розкажи.
– Треба Вовчику не чіплятися до інших, навчитися терпінню, почекати, поки інші пограються. Тоді діти і самі поділяться іграшками.

Горобчик вже про це правильно сказав.

– Добре, сказала вчителька, – але це побажання для Вовчика, не хитруй, тобі треба дати про себе відповідь.
Лисичка почервоніла і відповіла:
– Я буду старатися не брати чужі іграшки. Буду запитувати у друзів дозволу. Тоді вони не будуть ображатися і у нас не буде сварок.
– Я дуже вами задоволена, – сказала Сова. – Ви добре розумієте, як треба жити у мирі та злагоді. Важливо робити добрі вчинки, не сваритися, не брати без дозволу чужі іграшки, не битися. Щоб засвоїти наш урок, треба все це використовувати в житті. 

Нарешті настав перший день навчань. Друзі поспішали у свою школу, яка розташувалася на сонячній галявинці, у лісі. Сова була красиво вдягнута, прикрашена яскравою хусткою. Горобчик, Їжачок, Вовчик та Лисичка наділи біленькі сорочки, оздоблені вишивкою. На великому пні стояв комп’ютер, це було місце вчительки. А у кожного учня були невеличкі пеньочки, гарно облаштовані для зручного навчання.

Сова привітала кожного учня і записала їх у журнал. Це дуже важлива книга, такий документ, куди будуть записуватися оцінки кожного.

Вчителька запитала, хто дасть відповідь на питання: «Як будувати мирне життя?»

Першим підняв лапку Їжачок, він був сміливим і прагнув підбадьорити друзів.

– Я вважаю, що потрібно насамперед бути добрим. Коли ти вмієш поділитися з іншими, то до тебе теж будуть добре відноситися.
– Молодець, – сказала Сова, – ти добре розумієш, що добро породжує добро і тоді не буде сварок. І поставила Їжачку у журналі 12 балів.
Потім помахав крилом Горобець, це означало що він хоче відповісти.

– Мені здається, що не треба відбирати у друзів іграшки. Краще попросити, і тоді не буде образ.
– Так, – відповіла вчителька, – життя без сварок і образ створює мирні відносини.

Вовчик довго думав. Він знав, що простіше штовхнути, відібрати, накричати. Коли тебе бояться, можна стати ватажком і всіма керувати. Але він не хотів мати погану оцінку. І вирішив змінити свої недобрі думки. Бо можна поступово загубити друзів і залишитися самотнім. Чи є серед вас, малечі, діти, які ведуть себе погано. Всім заважають, кричать, інколи і б’ються? Правда, з ними ніхто не хоче товаришувати?
 
Тоді Сова промовила:
– Вовчику, подумай, як стати добрим другом і не зіпсувати всім настрій. Як зрозумієш, тоді розповіси нам.
Лисичка весело помахала хвостиком і підняла лапку
– Я хочу дати відповідь.
– Добре, – відповіла вчителька, – іди до дошки і розкажи.
– Треба Вовчику не чіплятися до інших, навчитися терпінню, почекати, поки інші пограються. Тоді діти і самі поділяться іграшками.

Горобчик вже про це правильно сказав.

– Добре, сказала вчителька, – але це побажання для Вовчика, не хитруй, тобі треба дати про себе відповідь.
Лисичка почервоніла і відповіла:
– Я буду старатися не брати чужі іграшки. Буду запитувати у друзів дозволу. Тоді вони не будуть ображатися і у нас не буде сварок.
– Я дуже вами задоволена, – сказала Сова. – Ви добре розумієте, як треба жити у мирі та злагоді. Важливо робити добрі вчинки, не сваритися, не брати без дозволу чужі іграшки, не битися. Щоб засвоїти наш урок, треба все це використовувати в житті. 




Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline ira 11.06

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2043
  • Поблагодарили: 63 раз
  • Репутація: +269/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Ірина
Re: Казкотерапія.
« Reply #4 : 02 Квітень 2011, 12:55:38 »
Альонка, просто супер. Спробую цю тактику із своїм малим
Від мене +1 z4
 

Offline Альонка???Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2322
  • Поблагодарили: 78 раз
  • Репутація: +158/-0
  • Консультант-психолог
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Альона
Re: Казкотерапія.
« Reply #5 : 03 Квітень 2011, 11:29:34 »
Для бесіди з дитиною про дружбу
Їжачок дуже хотів всім подобатися і  бути гарним товаришем. Тому вирішив зробити свято і став шукати привід, щоб запросити своїх друзів на смачний обід. Їжачок придумав зробити Дні своїх друзів у себе вдома.

Але щоб такі зустрічі були цікавими, він написав цілі сценарії. Спочатку створив свято для Вовчика. Щоб діти його полюбили і не боялися, він пошив Вовчику білесеньку сорочку і декілька днів вишивав комірець. А потім на кишені причепив дзвіночок, бо Вовчок був дуже спритним, і коли вони гралися, наздогнати його було дуже важко. Ось дзвіночок і допоможе почути куди побіг Вовчок…

Їжачок приготував святковий стіл і під кожну тарілочку поклав серветочку та цукерочку Чупа-чупс… Ще йому хотілось дати кожному гостю гумку, але його мама не дозволяла їх жувати. Кожна дитина знає, яка проблема виникає від гумок?

Правильно! Від них болять зубки, особливо у тих діточок, у яких ще не виросли всі 36 зубчиків. Іще Їжачок поставив для кожного друга красиву чашечку з соком. Він любив морквяний, виноградний, персиковий та яблучний. А ти, дружочок, який любиш сік пити?

Звірята прийшли до Їжачка з подарунками, бо подумали, що це його день народження. Вовчок приніс красиву ромашку, Горобчик – цілого бублика, а Лисичка поклала у листочок смачні полунички. Коли всі підійшли до святкового столу, один стілець виявився прикрашеним яскравими кульками червоного, зеленого та блакитного кольору.

Радісно стало Вовчику, бо друзі створили для нього справжнє свято. Потім всі співали пісеньку про коровай. «Коровай, коровай, кого хочеш вибирай…» Кого вибирали друзі, подумай…

Любий друже, поспішай робити приємні несподіванки для своїх друзів. Впевнена, що ваша дружба буде ще міцнішою. Бо як що ти навчишся приносити радість своїм друзям, вони обов’язково віддячать тобі тим же…
 
От такий був винахідливий наш Їжачок.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Альонка???Автор темы

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2322
  • Поблагодарили: 78 раз
  • Репутація: +158/-0
  • Консультант-психолог
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Альона
Re: Казкотерапія.
« Reply #6 : 03 Квітень 2011, 11:30:55 »
Що таке бабине літо. Для віку "Чомучок"

Восени багато роботи для жінок. Не встигне жінка вибрати цибулю і часник, як вже квасоля проситься – тріскають стручки і показують білі зуби. А кукурудза, буряки, картопля... А сливи, яблука, груші! Треба ж назбирати і грибів, ожини, горіхів. Та що там казати: роботи по вуха. Бо й треба посадити, пересадити, розсадити... Зібрати, перебрати, перекласти, висушити, змолотити, очистити, поскладати, дозбирати... Зима спитає, де літо було.         
               
Зібралися жінки на раду. Вирішили вирядити до цариці Осені свою посланницю – чесну і працьовиту дівчину, щоб переказала Осені їх вічний жаль і попросила полегшити клопоти.

А жила цариця Осінь не далеко, не близько, а за сімома горами, за п’ятьма лісами, за трьома ріками. Та й дорога була небезпечна. Тож жінки порадили дівчині завжди бути обачною, не спокушатися на жодні зваби!

Йде, йде дівчина, перейшла одну гору, втомилася, сіла відпочити над річкою. Десь взялися два парубки та до неї з облесливими словами. Зчинили між собою бійку за дівчину. А вона за цей час скочила в річку і перепливла щасливо на другий берег. Раділа, що обминула спокусу, бо мала стати чесною перед царицею Осінню.

Пішла дівчина далі. Дорогою вона мала ще багато пригод, але щасливо дісталася до цариці Осені. Передала їй прохання жінок: продовжити восени два-три тижні літа, щоб встигнути зібрати врожай.

– Гаразд! – сказала цариця Осінь. – Кожного року відтепер буде ще тепла пора і назвете її «бабиним літом». А щоб ви поквапились зі збором урожаю, я подаватиму вам знак, що йде «бабине літо», літаючим по полях павутинням.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline inna32

  • Свідома Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 339
  • Поблагодарили: 21 раз
  • Репутація: +34/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Інна
Re: Казкотерапія.
« Reply #7 : 08 Листопад 2011, 23:39:52 »
Дуже повчальні казочки. Ми теж читаємо щодня наніч. Дитина зустрічає зовсім нові слова, питає про їх зміст. Вже перечитали всі свої казки, тебер беремо у бібліотеці і міняємся між коліжанками. Вважаю, що читання казки на ніч вияв батьківської любові!
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline vkindrachuk

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 297
  • Репутація: +96/-0
  • I want to trevel
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Валентина
Re: Казкотерапія.
« Reply #8 : 20 Січень 2012, 08:34:45 »
Альонка, молодець z4 , ще підкинь чогось свіженького , з мене +
 

Offline Ангеліна2011

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 120
  • Репутація: +2/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: 2 роки 7 місяців
  • Ваше справжнє ім’я: Ірина
Re: Казкотерапія.
« Reply #9 : 11 Вересень 2013, 14:56:19 »
Підтримую
 

Offline galohka

  • За мир і свободу
  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 247
  • Поблагодарили: 60 раз
  • Репутація: +73/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Людочка
  • Ваше справжнє ім’я: галина
Re: Казкотерапія.
« Reply #10 : 05 Листопад 2013, 20:55:32 »
!!!!!!! Від мене +.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Танюша)

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 213
  • Поблагодарили: 19 раз
  • Репутація: +75/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Олічка
  • Ваше справжнє ім’я: Таня
Re: Казкотерапія.
« Reply #11 : 05 Листопад 2013, 21:32:10 »
Яка класна темка!! у мене донечка дуже любить казочки  d9, ось і буду їх використовувати!! від мене ++++++++++
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Ulana

  • Свідома Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 461
  • Поблагодарили: 266 раз
  • Репутація: +45/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Назарик, Софійка
  • Ваше справжнє ім’я: Уляна
Re: Казкотерапія.
« Reply #12 : 27 Червень 2014, 15:39:58 »
Знаєте, я також переказую казки в яких головними героями виступають мої дітки. Наприклад, недавдо прочитали казку про те як друзі-звірі йшли шукати сонечка, якого не було на небі пару днів. За моїм переказом дівчинка софійка зі своїми друзями ходила шукати сонечко, а потім його лікувала (ми трошки недавно хворіли) такими сиропчиками якими Софійка не любить пити, але сонечко все пило і швидко одужало і повернулося на небо! Ітд... Рукавичку перетранслювали у хустинку, яку дівчинка загубила коли йшла в ліс по малинку... Ну а от з Назарчиком трошки складніше, він хоче все про машин. Стараюся вкладати в зміст цих казок стосунки з дузями, з батьками, правила поведінкт на дорозі і так далі.... На що стає уяви і сил перед сном. :flv
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline baterflaj

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 100
  • Репутація: +2/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: андрій юра
  • Ваше справжнє ім’я: іра
Re: Казкотерапія.
« Reply #13 : 22 Вересень 2014, 22:29:41 »
Як я довго щось таке шукала.Дякую ,напишіть ще якусь казочку d41 :bo
 

Offline Kusya

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 193
  • Поблагодарили: 69 раз
  • Репутація: +47/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Олена
Re: Казкотерапія.
« Reply #14 : 23 Листопад 2014, 09:09:05 »
Дуже гарна казка  :flv
 

Offline NR59A

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 101
  • Репутація: +1/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: СВЯТОСЛАВ 3роки
  • Ваше справжнє ім’я: ТЕТЯНА
Re: Казкотерапія.
« Reply #15 : 05 Січень 2015, 20:58:39 »
Да - ви молодець
0999139741
 

Offline baterflaj

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 100
  • Репутація: +2/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: андрій юра
  • Ваше справжнє ім’я: іра
Re: Казкотерапія.
« Reply #16 : 16 Січень 2015, 18:53:52 »
якщо хочете щоб ваша дитина була розумна читайте їй казки,якщо хочете щоб була дуже розумна -багато казок :)