Автор Тема: Лірика  (Прочитано 9043 раз)

0 Користувачів і 1 Гість дивляться цю тему.

Offline Кар

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 845
  • Поблагодарили: 1 раз
  • Репутація: +25/-0
  • В мене щастя є!
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Міланчику 2ріки 4 міс
  • Ваше справжнє ім’я: Каріна
Re: Лірика
« Reply #85 : 31 Травень 2012, 12:39:15 »
Російською!

выбирал мальчишка розу осторожно,
Так, чтоб остальные не помять,
Продавщица глянула тревожно:
Помогать ему, не помогать?

Тоненькими пальцами в чернилах,
Натыкаясь на цветочные шипы,
Выбрал ту, которая раскрыла
По утру сегодня лепестки.

Выгребая свою мелочь из карманов,
На вопрос - кому он покупал?
Засмущался как-то очень странно:
«Маме…»,- еле слышно прошептал.

-День рожденья, ей сегодня тридцать…
Мы с ней очень близкие друзья.
Только вот лежит она в больнице,
Скоро будет братик у меня.

Убежал. А мы стояли с продавщицей,
Мне - за сорок, ей – за пятьдесят.
Женщинами стоило родиться,
Чтобы вот таких растить ребят

Дуже зачепило, чому незнаю!  d112
 

Offline Мар*янушка

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2133
  • Поблагодарили: 32 раз
  • Репутація: +461/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Мар'яна
Re: Лірика
« Reply #86 : 31 Травень 2012, 14:00:45 »
Кар  z4 чуть не просльозилася...... мені мій Олежик вчора зірвав на подвір*ї кульбабку і приніс: "це тобі мама"...  d9
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]

хто сказав, що з появою дітей життя закінчується... Моє життя тільки починається - я граю в м"яч, малюю, дивлюся мультики... У мене попереду дитячий садок і перший клас,перше кохання, випускні іспити... І я ЩАСЛИВА!!!!!!!!!
 

Offline Юлька-мамулька

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2010
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +311/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Юля
Re: Лірика
« Reply #87 : 31 Травень 2012, 14:16:18 »
Цитувати
Дуже зачепило, чому незнаю!
А я знаю...Тому що ми теж мами... Кар, ловіть + :)
Народити дитину - значить раз і назавжди наважитись на те, щоб ваше серце розгулювало десь поза межами вашого тіла...)
 


Offline natali_z

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 3048
  • Поблагодарили: 10 раз
  • Репутація: +652/-0
  • історію творимо МИ!!!!
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Дмитрик 5 років, Тамарочка 11 років
  • Ваше справжнє ім’я: Наталя
Re: Лірика
« Reply #88 : 31 Травень 2012, 17:41:43 »
Ось тут недавно мала нагоду почитати сонети Шекспіра і ось на що надихнулася по мотивах - не судіть строго :8

Чому такі прекрасні трелі солов’я???
І так чарує музика їх дивна ???
Так ніжно він співає крізь гілля -
Ця пісня завжди трепетна й чарівна…

Як перші почуття вона звучить,
Охоплює у незбагненнім танку…,
Закоханим щось тихо шепотить
На вухо аж до самого світанку…

Нехай же тайна ця залишиться між них,
Бо зовсім ці слова не для загалу.
В житті є безліч незакохано-сліпих -
закохано-щасливих дуже мало.

Як стихла зранку пісня солов’я –
Так само зараз замовкаю й я…
"Миловарня Димко" - відкриваючи природнє в собі...

Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #89 : 04 Червень 2012, 21:30:10 »
щойно читала з сином, припало до душі:
ЛІНА КОСТЕНКО
ІЗ ЗБІРКИ «БУЗИНОВИЙ ЦАР»

 
ЗДИВОВАНІ КВІТИ

Сю ніч зорі чомусь колючі,

Як налякані їжачки.

Сю ніч сойка кричала в кручі,

Сю ніч ворон сказав: «Апчхи!»

Сю ніч квітка питала квітку:

— Що ж це робиться, поясни?

Тільки вчора було ще влітку,

А сьогодні вже восени!
 

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #90 : 06 Червень 2012, 10:11:02 »
..О, мой застенчивый герой,
Ты ловко избежал позора.
Как долго я играла роль,
Не опираясь на партнёра.

К проклятой помощи твоей
Я не прибегнула ни разу.
Среди кулис, среди теней
Ты спасся, незаметный глазу.

Но в этом сраме и бреду
Я шла пред публикой жестокой -
Всё на беду, всё на виду,
Всё в этой роли одинокой.

О, как ты гоготал, партер!
Ты не прощал мне очевидность
Бесстыжую моих потерь,
Моей улыбки безобидность.

И жадно шли твои стада
Напиться из моей печали.
Одна, одна - среди стыда
Стою с упавшими плечами.

Но опрометчивой толпе
Герой действительный не виден.
Герой, как боязно тебе!
Не бойся, я тебя не выдам.

Вся наша роль - моя лишь роль.
Я проиграла в ней жестоко.
Вся наша боль - моя лишь боль.
Но сколько боли. Сколько. Сколько.


Белла Ахмадулина
 

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #91 : 09 Червень 2012, 18:38:00 »
Не живите... с нелюбимыми...
Не обманывайте... прошлого...
Одиноки... ночи длинные...
Ничего ...в них нет... хорошего...

Почему... Любовь... взаимная...
Не встречает... нас ко времени?
Счастья... ниточка незримая...
Лишь живёт ...в воображении...

Отчего... слезинка катится...
И горчит... её горошина?
Не расшито... Счастьем платьице,
Что на свадьбе ...было ношено...

Пустота... не заполняется...
Даже стойкою... привычкою...
И Душа ...ночами мается...
Прогорая... тонкой спичкою...

Дни уныло ...одинаковы...
Если рядом ...нелюбимые...
Пусть не все... поступки значимы...
Только есть... непоправимые...!!!
 
Сказали спасибо: nataliast

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #92 : 11 Червень 2012, 21:29:00 »
То був останній день мого життя:
Він закінчився, і мене не стало.
Під сонцем зігрівалася земля,
Десь у садочку солов"ї співали...
То був останній день мого життя...

А я одразу й не відчула, ні,
Засумувала трохи, ненадовго,
Думки сховала й почуття дурні,
Та жити намагалася ще довго...
А я одразу й не відчула, ні.

Лиш серце занедужало чомусь
Та згодом поступово скам"яніло.
Нехай, так легше. Зможу. Обійдусь.
І байдуже, що десь душа поділась.
Лиш серце занедужало чомусь...

Стогнала у жалобі вся земля,
Тужила, та про щось мене благала...
Та вже, напевно, то була не я -
Чужа, інакша... а мене не стало.
Стогнала у жалобі вся земля...

То мав би бути просто гарний день,
А ти його спотворив новиною,
І не лише його, а всю мене...
Ти одружився. З нею. Не зі мною...
А мав би бути просто гарний день...
 

Offline Linda

  • Свідома Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 391
  • Поблагодарили: 68 раз
  • Репутація: +40/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Юлія Софія
  • Ваше справжнє ім’я: Галя
Re: Лірика
« Reply #93 : 12 Червень 2012, 11:43:43 »
Т@ny@-дуже класний віршик! z4
 

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #94 : 15 Червень 2012, 09:32:52 »
Человеку надо мало:
 чтоб искал и находил.
 Чтоб имелись для начала
 Друг — один
 и враг —один...
 Человеку надо мало:
 чтоб тропинка вдаль вела.
 Чтоб жила на свете мама.
 Сколько нужно ей — жила..
 Человеку надо мало:
 после грома — тишину.
 Голубой клочок тумана.
 Жизнь —одну.
 И смерть —одну.
 Утром свежую газету —
 с Человечеством родство.
 И всего одну планету:
 Землю!
 Только и всего.
 И — межзвездную дорогу
 да мечту о скоростях.
 Это, в сущности, — немного.
 Это, в общем-то,- пустяк.
 Невеликая награда.
 Невысокий пьедестал.
 Человеку мало надо.
 Лишь бы дома кто-то ждал.


 Роберт Рождественский
 

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #95 : 15 Червень 2012, 09:38:38 »
Говорил нерожденный малыш:
 “Я боюсь приходить в этот мир...
 Столько здесь неприветливых, злых
 Глаз колючих, усмешек чужих...
 Я замерзну, я там заблужусь,
 Я промокну под сильным дождем...
 И к кому я тихонько прижмусь?
 С кем оставшись, побуду вдвоем?”
 Отвечал ему тихо Господь:
 “Не печалься, малыш, не грусти...
 Ангел добрый, он будет с тобой,
 Пока будешь мужать и расти...
 Будет он тебя нежить, качать,
 Наклонясь, колыбельные петь.
 Будет крепко к груди прижимать,
 Будет крыльями бережно греть.
 Первый зуб, первый шаг видеть твой.
 И ладошкой слезинки стирать.
 А в болезни, склонясь над тобой,
 Жар губами со лба убирать...
 И когда, начиная взрослеть,
 Ты дорогу отыщешь свою -
 Ангел будет вослед лишь смотреть,
 Повторяя молитву свою...”
 Как же Ангела имя? – Скажи...
 Как его мне средь тысяч узнать?
 Это вовсе не важно, малыш...
 Мамой будешь ты Ангела звать.
 

Offline Юлька-мамулька

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2010
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +311/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Юля
Re: Лірика
« Reply #96 : 15 Червень 2012, 10:14:50 »
Дуже гарні вірші Таня, однозначно тобі плюсик ;) прочитавши їх я гзадала один свій вірш

Мелькают чередой воспоминанья,
О моей жизни, о былом,
Как много я дорог прошла,
Не зная, что будет впереди,
И что там ждет...
Что было? Светлые рассветы,
Улыбки, счастье, смех, любовь,
И были ночи темные, без света,
Холодные и темные как дождь.
Но я все шла, и не боялась,
Шла смело, шаг за шагом,
Вдаль смотря,
Бывало падала,но вновь поднявшись,
Я дальше шла с надеждой жизнь любя.
Народити дитину - значить раз і назавжди наважитись на те, щоб ваше серце розгулювало десь поза межами вашого тіла...)
 

Offline Юлька-мамулька

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2010
  • Поблагодарили: 8 раз
  • Репутація: +311/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Юля
Re: Лірика
« Reply #97 : 15 Червень 2012, 10:35:24 »
І ще один, але не цініть строго, бо я такі вірші пишу одним поривом d27 Цей написала за 15 хв.

Життя прекрасне деколи буває,
Щасливий сміх і невловима радість,
Наповнює серця і тугу проганяє,
Буденність сіра наші душі обминає,
Та новий день так швидко проминає,
І невмолимо нас в буденність цю вертає,
Як шлях в один кінець-назад вже не вернутись,
Та не встигаєш оглянутись,
Вже так далеко та щаслива мить,
А час невпинно так біжить,
На жаль його не вмієш зупинить,
І лиш одна любов тебе зцілить,
І з нею в серці не почуєш що тебе болить.
Закривши очі не втечеш у небуття,
Здається суть життя така смішна...
Повір що ти живеш не марно,
Бо не завжди на небі так безхмарно.
Цінити треба й важкий час,
Навчить життя сильнішим бути нас,
Якщо ти комусь причиняєш біль,
Чому і як так зрозумій,
І просто все зроби ти навпаки,
Невже буває більше щастя на землі,
Коли навпроти очі не сумні,
І щира усмішка дарована тобі...
Що є святішого за вірність?
Що є святішого за почуття?
Немає в світі кращого нічого,
Чим берегти їх все життя,
І хай говорять гроші все купляють,
І хай нечесно їх найбільше заробляють,
Та не в грошах є сенс життя,
За них не купиш ти душевного тепла...
Що може щасливіш зробить тебе,
Чим  радісне дитя твоє?
Веселий сміх лиш тобі рідних,і не найти таких ніде,
Ні уст, ні рук, і ні обіймів ніжних,
А дім твій-це твій світ,
І ти рішаєш як тобі у цьому світі жить,
Кого в нього пустить,
І що в ньому цінить,
В що вірити й кого любить!!!!!!
Народити дитину - значить раз і назавжди наважитись на те, щоб ваше серце розгулювало десь поза межами вашого тіла...)
 

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #98 : 18 Червень 2012, 16:45:35 »
Закрой глаза, прислушайся к себе...
 Остановись, чуть-чуть замедли бег
 И руку протяни, чтоб на мгновенье
 Понять, что ты – счастливый человек,
 Попавший в золотое измеренье,
 Где руки – стебли, губы – лепестки;
 Слова – едва заметное журчанье,
 Сбегающей по камушкам, реки;
 Глаза, как звёзд полночное мерцанье…
 А, может, ты и не услышишь слов –
 Они тебе нужны совсем не будут…
 Ведь не в словах скрывается любовь,
 А в ощущеньи сбывшегося чуда.
 Закрой глаза, прислушайся к себе,
 Почувствуй душ слияние и пульсов...
 И с этих пор не забывай нигде,
 Что ты для жизни радостной проснулся!

 

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #99 : 18 Червень 2012, 17:31:12 »
Учись прощать, молись за обижающих...

(Пастернак, Борис)

    Учись прощать, молись за обижающих,
     Зло побеждай лучом добра,
     Иди без колебаний в стан прощающих
     Пока горит Голгофская Звезда.
     
     Учись прощать, когда душа обижена,
     И сердце, словно чаша горьких слёз,
     И кажется, что доброта вся выжжена,
     Ты вспомни, как прощал Христос!
     
     Учись прощать, прощай не только словом,
     Но всей душой, всей сущностью твоей.
     Прощение рождается любовью
     В борении молитвенных ночей.
     
     Учись прощать, в прощении радость скрыта,
     Великодушие лечит как бальзам,
     Кровь на кресте за всех пролита,
     Учись прощать, чтоб был прощен ты сам.
 

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #100 : 19 Червень 2012, 07:24:30 »
Береги свою Душу от зла !
 Не пускай в своё Сердце обиды !
 В Жизни так не хватает тепла,
 А сквозь мглу просветлений не видно.

 Береги свою Душу от слов.
 Что, как пули свинцовые, ранят.
 От пустых и приснившихся снов,
 Что по Сердцу порой барабанят.
 
Береги свою Душу от бед,
 Наша Жизнь и без них быстротечна.
 Даже если и солнышка нет,
 Всё равно облака не навечно !

 
Наши дни безвозвратно летят ...
 Прегрешенья прости и ошибки.
 Даже если тебя не простят,
 Ты прими всё, как есть, и с улыбкой.

 Береги свою Душу от зла
 И не дай ей в пути потеряться !
 Ведь куда бы Судьба не вела -
 Без Души очень страшно остаться ...
 

Offline Т@ny@

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2273
  • Поблагодарили: 9 раз
  • Репутація: +363/-1
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Тетяна
Re: Лірика
« Reply #101 : 27 Червень 2012, 22:14:23 »
Цените тех, кто Вами дорожит,
 Храните тех, кто Вас оберегает.
 Печальтесь с теми, кто о Вас грустит,
 И вспоминайте, кто по Вам скучает.


Живите теми, кто для Вас живет,
 Поддерживайте тех, кто Вам опора.
 Смешите тех, кто радость Вам несет,
 И слушайте во время разговора.
 Заметьте, кто заботится о Вас,
 Поймите, кто Вас сердцем понимает.
 Чуть нежности навстречу сонму ласк,
 И жизнь звездою засверкает.
 На что мы тратим жизнь?
 На мелочные ссоры,
 На глупые слова, пустые разговоры,
 На суету обид, на злобу - вновь и вновь.
 На что мы тратим жизнь...
 А надо б на любовь...
 Сжигаем жизнь дотла всё на пустое что-то -
 На нудные дела, ненужные заботы...
 В угоду обществу придумываем маски...
 На что мы тратим жизнь!
 А надо бы на ласки...
 Мы распыляем жизнь на сумрачную скуку,
 На "имидж" и "престиж", ненужную науку,
 На ложь и хвастовство, на дармовую службу. На что мы тратим жизнь?...
 А нужно бы на дружбу...
 Куда-то всё спешим, чего-то добываем.
 Чего-то ищем всё - а более теряем;
 Всё копим - золото, тряпьё и серебро...
 На что мы тратим жизнь!
 А надо б на добро...
 Волнуемся, кричим, по пустякам страдаем;
 С серьёзностью смешной вещички выбираем.
 Но сколько не гадай - всё
 выберешь не ту.
 На что мы тратим жизнь...
 А надо б на мечту...
 Боимся радости, боимся верить в сказки,
 Боимся и мечты, и нежности, и ласки;
 Боимся полюбить, чтоб после не тужить...
 На что мы тратим жизнь?!
 А надо просто жить!