Автор Тема: Як пережити втрату дитинки  (Прочитано 10160 раз)

0 Користувачів і 2 Гостей дивляться цю тему.

Offline TuttiFrutti

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 982
  • Поблагодарили: 478 раз
  • Репутація: +100/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Тадейчик
  • Ваше справжнє ім’я: Юлія
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #68 : 10 Квітень 2015, 16:43:14 »
Цитувати
Юля,так шкода,що дитинка не вижила.Але маленький мав достатньо ваги,могли б рятувати.І з меншою вагою виходжують.Можливо у нас ще немає спеціалістів,або апаратури.
Тут справа не у вазі.....на все Божа Воля,напевно так мало бути..
а ще кажуть що дівчатка живучіші,частіше їх виходжують...
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Коли у Вас проблеми - обійміть свою дитину, поцілуйте, і тоді Ви зрозумієте : якщо дитина поруч жива і здорова, - у ВАС немає проблем ! Усе інше - просто дрібниці життя , які не вартують ні ваших нервів, ні ваших сліз !!!!!
 

Offline nataА

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1589
  • Поблагодарили: 11 раз
  • Репутація: +116/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Ната
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #69 : 10 Квітень 2015, 20:18:37 »
ну не кажіть чим менша дитинка тим менше в неї шансів вижити.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Luda75

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1312
  • Поблагодарили: 256 раз
  • Репутація: +88/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Софійка-14р,Тоня та Іра-по 6р
  • Ваше справжнє ім’я: Люда
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #70 : 10 Квітень 2015, 20:54:38 »
Правду кажуть,що дівчатка більше виживають,але справа не тільки в статі дитинки.От,в палаті зі мною лежали двійнятка,то дівчинка померла,правда хлопчика ледве врятували.Ірина Михайлівна,наша лікар казала,що від статі не залежить,то попробуй знати.В любому випадку хочеться,щоб лікарі рятували кожну лялічку.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 


Offline Світлана237

  • Активна Мамка
  • ****
  • Повідомлень: 286
  • Поблагодарили: 4 раз
  • Репутація: +57/-1
  • чому би граблі нас не вчили,а серце вірить в чудес
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Анастасія 01,11,2006 Діаночка 07,03,2014
  • Ваше справжнє ім’я: Світлана
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #71 : 11 Квітень 2015, 22:52:09 »
Моя колижанка в 85 роци родилась на 7 мисяци з вагою 750 грм и вижила!! Це в той час коли не було ни апаратив ни препаратив!! Бог подарував ий життя!
 

Offline Roshenka

  • Зацікавлена Мамка
  • ***
  • Повідомлень: 66
  • Поблагодарили: 40 раз
  • Репутація: +5/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Ольга
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #72 : 12 Квітень 2015, 00:31:54 »
Я теж мала 2 викидні. на 9 і 13 тижні. Перший плід вийшов через резус-конфлікт із чоловіком. Мені зразу ж після цього вкололи отой антирезусний. Другим я завагітніла через 5 міс після першого, хотілось, ніби як виправити ситуацію. Почувала себе якоюсь неповноцінною... Береглась і переживала, але плід низько закріпився, я лежала на зберіганні і в лікарні стався мимовільний викидень. Думала, що не переживу і духовно і фізично (втратила багато крові, мала зупинку серця).
Минуло вже більше як півроку. Важко, боляче... Якби не підтримка чоловіка, я боюсь навіть думати щоб було... Лікарі дозволяють знову вагітніти, а я... І хочу неймовірно і боюсь, що все знову закінчиться погано.
Після цього я змінила роботу із прибуткової на ту, що приносить задоволення, захопилась плаванням, вишиванням, їздою на велосипеді, читанням книг. Це відволікає, дарує позитив, дає впевненість що все буде добре. Так і тримаюсь. І всім, хто таке переживав я можу лиш сказати - я вас розумію. Все інше - лишнє. Бог добрий, у це треба вірити
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Едель

  • Свято наближається-свято наближається-поспіша-а-й :))
  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 2755
  • Поблагодарили: 2003 раз
  • Репутація: +270/-0
  • Життя прекрасне коли тобі всього 8 років:)
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Катя
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #73 : 12 Квітень 2015, 00:38:54 »
В мене теж далека родичка народилася десь у '83р,в селі,8-місячною,то теж не було ніякої надії,вигрівали вдома ,незнаю наскільки то правда-в духовці,і дівчинка вижила,їй за ту духовку досі згадують,зараз сама здорова і вже своїх діток має аж троє
Посмішка-інтригує,скромна-розчулює,добра-радує,щаслива-зачаровує,щира-надихає.Усмішка не залишає байдужим. Посміхайтесь!!!!
 

Offline Ароматна

  • Модератор форуму!
  • Досвідчена Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 2295
  • Поблагодарили: 1660 раз
  • Репутація: +434/-18
  • мама
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Оксана
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #74 : 12 Квітень 2015, 12:23:38 »
Я старшого народила в 33 тижні з вагою 2750, 9 днів ШВ, кололи ті дорогі препарати, роздихали, заробили пневмонію і ще 1.5 місяці в дитячій пролежали. Нас поклали у відділ недоношених, то в той час тільки моя дитина мала нормальний розмір одягу. Всі решта були такі крихітки. Тоді я вперше побачила діток до 1 кг. Це був 2005 рік.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]

...Яке воно щастя, тепер точно знаю,
Коли дві любові в одну доливають,
Приходить до тями в небеснім горнятку,
Частинка від мами, частинка від татка...
 

Offline Eva__

  • Свідома Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 376
  • Поблагодарили: 65 раз
  • Репутація: +62/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Лєна
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #75 : 13 Квітень 2015, 08:44:15 »
коли я в 2007 році лежала в паталогії на збереженні, була зі мною в палаті дівчина, вже мала народжувати - щось чи 39 чи 40 тиждень, в неї все було домовлено, мама її колись працювала в пологовому, акушеркою мала бути її хресна. Тобто сказати, що лікарський недогляд - ні. Всіх "ходячих" пускали додому на ніч. Поїхала вона додому після обходу лікарів, вранці повернулася зі схватками, коли прийшла санітарка забирати з палати її речі, то сказала, що в дитини немає серцебиття і що тій нещасній дівчині навіть не кажуть... Сказали потім, що вдома в неї піднімався тиск, був набряк плаценти і порушення кровоплину через пуповину через набряк, дитина задихнулася.... Жах, відносити 9 місяців і щоб все так закінчилося... Безглуздя якесь. Навіщо Бог давав? Щоб так потім забрати?
 

Offline Mary5Автор темы

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 558
  • Поблагодарили: 417 раз
  • Репутація: +56/-1
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Вікторія 4 Дарія 1
  • Ваше справжнє ім’я: Мар*яна
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #76 : 13 Квітень 2015, 13:26:26 »
Eva__,тільки ця дівчина зрозуміє,або й уже зрозуміла для чого їй це,але знаю точно,що не просто так.Вона сама має до цього дійти,як би не було важко,і тільки тоді коли  вона це усвідомить сама для себе її життя почне змінюватися...Часом нам даються такі жорстокі уроки для того щоб багато чого переоцінити в житті..
 

Offline div4unk@

  • байдужі "все знають", а активні - вчаться !
  • Віддана Мамка
  • ********
  • Повідомлень: 6260
  • Поблагодарили: 1801 раз
  • Репутація: +206/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Христина
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #77 : 13 Квітень 2015, 15:15:32 »
Поки маєш - не цінуєш, а втрачаєш - починаєш розуміти важливість.... Це загально  d125
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Luda75

  • Досвідчена Мамка
  • *******
  • Повідомлень: 1312
  • Поблагодарили: 256 раз
  • Репутація: +88/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Софійка-14р,Тоня та Іра-по 6р
  • Ваше справжнє ім’я: Люда
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #78 : 13 Квітень 2015, 15:49:32 »
Я якось не вірю,що Госпадь забирає діток,щоб ми переоцінили своє життя,більше цінили наступних ітд.От,наркомани,їм не вголові діти,а їх мають,чи цигани-купу недоглянутих,сопливі.Жінки аборти роблять,бо бачте ще не час,або вже пізно,або забагато діточок.То таким би Господь зовсім не давав би дітей-нащо вони їм.А ти тут цінуєш кожен день вагітності,лишній раз боїшся повернутися в ліжку,вночі не спиш нормально,тільки наслуховуєш,чи не кровить.І не сильні ті жінки,що втратили лялічок-вони мусять якось далі жити,бо ти жива,хоч і є велике бажання лягти з дитиною в могилу.От,задумуйтесь мамусі,як б'єте по попі,кричите,бо самі не можете справитись з емоціями.Діти-це дар,який вам подаровано,і не всім їх мати.
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
 

Offline Мурмулядка

  • Нема настрою - з'їж шоколадку. Не допомогло- запий коньяком!
  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 522
  • Поблагодарили: 94 раз
  • Репутація: +42/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: мої дітки
  • Ваше справжнє ім’я: Юлія
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #79 : 15 Квітень 2015, 10:28:56 »
Цитувати
.Безглуздя якесь. Навіщо Бог давав? Щоб так потім забрати?
Не можна так казати. Все, що даэться нам Богом - це або покарання, або винагорода, або випробування.
Я особистість творча - хочу творю, хочу витворяю!
 

Offline Мурмулядка

  • Нема настрою - з'їж шоколадку. Не допомогло- запий коньяком!
  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 522
  • Поблагодарили: 94 раз
  • Репутація: +42/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: мої дітки
  • Ваше справжнє ім’я: Юлія
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #80 : 15 Квітень 2015, 11:59:08 »
Начиталась ваших постів... плачу... загострилась і моя рана.
Не дуже люблю про це говорити. Навіть не всі мої знайомі знають про нашу втрату. Але все ж напишу з надіэю, що когось розрадить, що не одні в такому горі.
Десять років тому в нас народилась доношена дівчинка, але щось не то в пологах пішло не так, не то ще внутріутробно, але дитину забрали одразу в реанімацію. Не буду описувати весь той жах, що пережили, але майже через двадцять днів дитини не стало.
За тих 10 років я багато чого передумала... Що тим, у кого був викидень легше, а в кого більша дитина померла важче, потім навпаки, бо перші не бачили свою дитину, а другі хоч встигли потішитись. Але це не так, бо в кожного свій біль і кожному болить по-своэму. Думала, що це мені покарання за якісь гріхи. Через чотири роки в моэї подруги народилась дитина на 8 місяці і далі все відбувалось як з мене писано, але її дитина не прожила, а відмучилась 1,5 роки. Як мені було їх шкода. Тоді я зрозуміла, що Бог мене пошкодував, бо дивитись на муки хворої дитини страшні тортури. Добре, що встигли свою дитину охрестити в лікарні.
Тепер я вже відпустила цю ситуацію, пробачила тим, хто, можливо, винен. Звичайно, мене кілька разів на рік "накриваэ", особливо на свята. Уявляю як би за столом сиділо троэ діток як я завжди мріяла. Але прекрасно розумію, що як сталося, так сталося. Нічого не зміниш, а якби змінив, то, можливо, не було цих діток. Тому щодня дякую Богові за те, що маю і не прошу нічого більшого лиш щоб були всі здорові і щасливі, адже це найважливіше.
Автор теми можу сказати словами мами Скрябіна, що нема чудодійного рецепту як пережити втрату дитини. А від себе додам, що це рана на серці, яка ніколи не загоюэться.
І ще, дівчата, не треба нікого ненавидіти і обзивати. Злість і ненависть руйнують нас зсередини.
Я особистість творча - хочу творю, хочу витворяю!
 
Сказали спасибо: Ліра

Offline Mary5Автор темы

  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 558
  • Поблагодарили: 417 раз
  • Репутація: +56/-1
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: Вікторія 4 Дарія 1
  • Ваше справжнє ім’я: Мар*яна
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #81 : 15 Квітень 2015, 13:05:25 »
Мармулядка,так і є,рана на серці лишається,і чудодійного рецепту я теж за п*ять років не знайшла,зникло тільки відчуття безвиході,ненависть до всіх і коли пройшло два роки з*явилося щире бажання піти в церкву і на сповідь,бо багато було наговорено,у тому стані...Тоді думала-Що там той Бог взагалі робить,чому допускає смерті дітей у нормальних сім*ях коли алкоголіки вагітніють і народжують здорових дітей?Зараз за це все мені дуже соромно,але тоді шукала правди і не знала що далі,навіть хотіла податися до свідків Єгови,бо вони давали мені відповіді на питання яких не давав священник....
 

Offline Мурмулядка

  • Нема настрою - з'їж шоколадку. Не допомогло- запий коньяком!
  • Своя Мамка
  • ******
  • Повідомлень: 522
  • Поблагодарили: 94 раз
  • Репутація: +42/-0
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: мої дітки
  • Ваше справжнє ім’я: Юлія
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #82 : 15 Квітень 2015, 13:23:02 »
Шкода, що мало священників, які дійсно э душпастирями. І що в нашому суспільстві не прийнято йти зі своїми проблемами до психолога чи психотеоапевта d104
Я особистість творча - хочу творю, хочу витворяю!
 

Offline Eva__

  • Свідома Мамка
  • *****
  • Повідомлень: 376
  • Поблагодарили: 65 раз
  • Репутація: +62/-0
    • Награды
  • Ваше справжнє ім’я: Лєна
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #83 : 19 Квітень 2015, 23:29:17 »
дівчата, а як можна розрадити людину в такій ситуації? як себе взагалі поводити оточуючим? що хоче почути, чи чого не хочу чути в цей болісний момент? питаю, бо моя близька подруга зараз опинилася в такій ситуації і я розумію, що не знаю, як себе поводити, щоб лишній раз не зробити боляче.... я за неї дуже переживаю, вона мені практично щоночі сниться, але боюся лишній раз подзвонити, щоб не зрушити цей стан, коли людина взяла себе з останніх сил в руки і тримається...
 

Offline Черрі

  • Віддана Мамка
  • ********
  • Повідомлень: 5022
  • Поблагодарили: 16 раз
  • Репутація: +608/-0
  • Фотограф
    • Награды
  • Ім’я ваших дітей і вік: дві донечки
  • Ваше справжнє ім’я: Світлана
Re: Як пережити втрату дитинки
« Reply #84 : 20 Квітень 2015, 00:14:16 »
Для того щоб побачити посилання: Register or Login]
Цитувати
.Безглуздя якесь. Навіщо Бог давав? Щоб так потім забрати?
Не можна так казати. Все, що даэться нам Богом - це або покарання, або винагорода, або випробування.
Дівчатка, не грішіть на Бога!!!!!!!! Бог не забирає, не карає і не випробовує!!!!! а допускає до пори до часу!!!! невже ви думаєте що міріади ангелів Йому на небі замало щоб забирати ще й маленьких діток???!!! всі ці страждання є наслідком первородного гріха наших прабатьків, завдяки чому панує зараз смерть, яка не обирає вік  :( В таких випадках якраз потрібно звертатись до Бога в молитві за розрадою і підтримкою, і Він обовязково почує і допоможе !!!!! Бог є любов ! і цим все сказано!