Чи позичаете Ви комусь речі (чи Ви у когось)?

[Lily84]

Ліля мала наувазі свою найкращу подругу...і їй вона вже більше свій "рідненький" одяг не позичить...

Ну не тільки їй, а взагалі

[Совушка]

Цікава темка!
Я можу спокійно позичити річ комусь , але якщо це вже входить в привичку у людини, приходити постійно і регулярно до мене чи то припустимо за праскою, чи комбайном, чи за банальними сірниками, то я вже дратуюсь і стараюсь не давати під будь яким приводом. А сама ( а тим більше мій чоловік!!!) в когось зичити ще більше не люблю. Тому, якщо мені бракує якоїсь речі, то ми стараємось її купити, навіть якщо вона мені пригодиться пару раз.  

[ulala]

а ми перед Новим Роком позичили в знайомих моєї подружки коляску,бо наша якось раптово зламалась і треба було на чомусь малу катати,поки нову не купим.чоловік поїхав,взяв у них коляску,а на другий день він приглядів в магазині нову коляску і купив її.ми позиченою коляскою так і не користувались.а я захотіла перед Новим Роком зі всіма боргами розрахуватись,всім кому винна,все віддати.от і подзвонила тим знайомим,що зараз вам коляску завезем.а та дівчина каже,не треба везти,я зараз сама заїду,я тут поряд біля вас.потім вона забула,що мала коляску забрати,потім обіцяла ввечері забрати.потім трубку не брала і навіть не передзвонювала ,коли ми їй дзвонили.а чоловік мій часто у відрядження їздить по декілька днів і нема так кому ту коляску завезти,потім ці морози і не  до коляски було.то ми ще й винні получились,бо не хочемо ту коляску віддати.а то,що нас ігнорували,то не рахується.то теперзичити ні в кого не буду,хіба що в дуже крайньому випадку

[ната80]

Не люблю зичити щось, а одяг то взагалі. Якщо мені щось треба стараємося купити або обійтися без того якщо немає такої необхідності. Гроші можу позичити, а от одяг не хочу, мала погану ситуацію (Взяли костюм на кілька днів, віддали через 2 місяці і щей штини з дірочкою, бо зачепили нитку і так відрізали)

[marjasuk]

Колись у школі було таке що ми мінялись одягом,це продовжувалося 2 роки поки мені не вернули нову річ в такому стані шо я була в шоці  після того я більше нікому нічого не давала.На даний момент стараюсь нічого ні в кого небрати  і нікому нічого не давати,але це не стосується близьких друзів з якими тісне спілкування і хороша довіра 

[Pozutuvchuk]

Для мене була дуже велика рідкість що комусь давала речі свої або в когось брала.Бо ні поросту ні пофігурі непідходило)

[Кіка]

У мене була така ситуація.до чоловіка зайшли в гості друг зі своєю дівчиною .сиділи на кухні пили каву.і яку вона не чайно вилила собі на штани.я запропонувала їй переодідись в мої джинси.а її штани кинула в пральку.На наступний день я занесла її штани до неї в магазин де вона працює.а мої казала.що на днях занесе.Ця ситуація була на початку ЛІТА-штанів я так і ще не побачила.мені вже і неудобно нагадувати

[marjasuk]

Кіка а чому неудобно це ж ваша річ?

[Кіка]

Я їй вже 3 рази нагадувала.а тепер бачу .що вона старається не попадатися мені на очі...Ну що поробиш.якщо в людини немає лиця

[Zhychok]

Я зичу речі в крайньому випадку, це наприклад людина просить що на весілля нема в чому піти... Але, є одяг який я не позичу ніколи. 
Це не стосується моєї сестрички, але я зазвичай їй просто віддаю

[marjasuk]

Кіка може ваші штани вже в такому стані шо там просто нема вже що повертати  

[Zhychok]

Ну Кіка навіть якщо вона їх вбила, то варто справедливо відвести її в техас і щоб вона купила вам інші, або її хлопець  

[iraabush]

Я, якщо попросять, то річ позичити можу (ну там праску, і т.п). А от одяг - ніколи. Мені здається він уже має чужий запах, мені неприємно його одягати. Якщо комусь ну дуже треба якесь плаття чи що, то я вже краще подарую, якщо воно мені не дуже дороге.

[Zhychok]

А от одяг - ніколи. Мені здається він уже має чужий запах, мені неприємно його одягати.

Золоті слова.
І взагалі. я плаття як купую то зазвичай вдягаю 1 ну максимум 2 раза, а так виходить купиш, а його півміста переносило по весіллях 

[GGevko]

 Читаю і думаю собі- це як у тій приказці: "краще з мудрим загубити , а ніж з дурним знайти" Все залежить від людини в якій збираєшся позичити.  Одежу не позичаю тому, що  у мене тільки одна подружка моєї комплекції, а в неї потреби позичити нема (так як сама має багато хорошого, брендового одягу. Вже й давно не чула, щоб хтось з моїх знайомих комусь позичав одяг . А що стосується позичити новорічний костюм, можливо щось з продуктів сусідам -без проблем. Хоч теж мала багато прикрих інцедентів які стосуються книжок, дякуючи позичанням наша велика дитяча бібліотека прорідилася, ну і звичайно не в тому стані в якому  я давала. Але  мене  це не вчить . Каже чоловік що горбатого могила не виправить.

[tana255]

І я одяг не позичаю, подруги не позичають, бо працюємо в одному закладі,
тож не будемо ходити в однакових речах перед одними і тими самими дітьми 

[Валентина]

Намагаюся ніколи нікому нічого не давати і сама не позичаю нічого. Одяг - не розумію таких позичань ще зі школи, коли подружки обмінювалися, мені ще тоді якось це було дико. Яка радість вдягати річ, що тобі не належить? Не розумію. Можу позичити сусідці мясорубку, але кожен раз мене це нервує, бо таку річ треба мати в кожній хаті, могла би вже й купити, не таке дороге. Хоча віддає завжди чисту.
Маю багато книжок і чоловікова сестра постійно випрошує - позич. Вона їх не читає, губить, дає ще комусь, бо вважає, що це дрібниці, але мені мої книжки дорогі, я їх люблю перечитувати, деякі куплені в студентські часи за останні копійки. Як навчитися їй відмовляти? Приїжджає завжди вдвох зі свекрухою, уявляю, як би вони напали на мене, якби я не дала книжку. Може спробувати?