Розвивальні ігри для дошкільнят.

[Альонка???]

Гра: “Віршограй”
актуальність: для батьків і вихователі
Основна мета гри:
розвивати уважність та мислення шляхом зацікавлення дитини веселим віршиком, гарним, яскравим зображеннями пухнастиків – тварин, м’якою іграшкою, тощо.
Хід гри:
Батьки розкладають перед дитиною яскраві картки з зображенням тварин, іграшки-тваринки, гарні фотографії (або ловлять свого домашнього котика). Дитина знайомиться з звірятами, далі, звертаючись до дитини, читаємо вірш і пропонує знайти до нього картинку (предмет який ми приготували).
Як додаток, можна ускладнити: визначити це свійська, чи дика тварина; назвати характерні ознаки поведінки та зовнішності тваринки; чим можуть буди сході свійська та дика тварина (наприклад: свинка та дикий кабан; кролик та  заєць; вовк та собака).
   
    Рекомендуємо Вам наступні вірші:
Заєць в лузі
    Заєць в лузі сіно косить,
    А зайчиха в скирту зносить,
    А малесенькі зайчата,
    Куцохвостики вухаті,
    Возять возом сіно в хату,
    Щоб було м’якенько спати.
                       А. Костецький
Малюнок
    Жваві очі, гостре личко –
    Намальована лисичка.
    Біля неї лисенятко –
    Мов каштанове зернятко.
    Щоб спочить могла лисичка –
    Трохи кущиків, травички.
                    Т. Майжалович
Їжачок           
    Ходить лісом їжачок,
    За плечима – рюкзачок.
    Він збира грибочки,
    Висипає в бочку,
    Солить їх на зиму
    І ласує ними.
        І. Січовик
Котик
    Котик мився язичком,
    Я прийшов із рушничком.
    - Ось,- кажу – рушник приніс:
    Витри вуха, витри ніс!
    а рушник не глянув котик:
    Витер лапкою свій ротик.
                Г. Гриненко
Ведмідь
Буркотливий, вайлуватий
Ходить лісом дід кудлатий.
Одягнеться в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати.
Взимку – у барлозі спати.
Як зачує він весну,
Прокидається від сну.
                В. Гринько
Коза
   
    Йде коза під парканом,
    Щось думала погане:
           -Ме-ме-ме! Капусту хочу!
        Зараз на город заскочу.
        Песик в буді, мабуть спить,
        Буду шкоду я робить!
        Ме-е-е!
                В. Паро нова
Вовк
    Ходить хмуро між дубами,
    Хижо клацає зубами.
    Весь, як є – жорстока лють,
    Очі так її і ллють.
    Зачаївся і примовк.
    Грізний звір цей, звісно, вовк.
                    В. Гринько   
________________________________________
Примітка:
прийняті скорочення н-, с-, в-, означають: Н – низький рівень складності; С – середній рівень складності; В – високий рівень складності.
________________________________________
Дидактична гра: “Знайди пару”
Мета:
закріпити уміння дітей читати склади, та складати з них слова; Розвивати техніку поскладового читання; виховувати уважність.
Обладнання:
картки зі складами.
Хід гри
Вихователь ділить дітей на дві команди. Всім дітям роздає картки зі складами і пропонує знайти кожній дитині пару з другої команди так, щоб у них зі складів утворилося слово.
Ускладнення:
Поступово збільшувати кількість складів у слові.
 
Дидактична гра: “Збери гриби”

Мета:
вчити дітей розрізняти і називати букви, знаходити їх в складах, вправляти у читанні складів; розвивати мислення і виховувати уважність.
Обладнання:
кошики на яких написані букви, і гриби на яких написані склади.
Хід гри

Вихователь пропонує дітям відправитись по гриби, роздає дітям кошики і просить їх знайти гриби, які можна зібрати саме в цей кошик. Якщо на кошику написана буква О, то в нього можна збирати гриби, на яких написані склади саме з буквою О.
Н – знайти гриби;
С –  знайти гриби, пояснити свій вибір;
В – назвати інші склади із загаданою буквою.
 
Дидактична гра: “Знайди вивчену букву”

Мета:
вправляти дітей в знаходженні знайомих букв, розвивати самостійність у виконанні завдань; виховувати уважність.
Обладнання:
картки з написаними буквами.
Хід гри

Вихователь роздає дітям картки, на яких написані букви і пропонує розглянути їх та знайти ту букву, яку назвав вихователь. Дитина знаходить букву і закреслює її.
Н – знайти букву і закреслити її;
С – знайти букву і сказати на що вона схожа;
В – підібрати слова, які дружать з цією буквою.
 
Дидактична гра: “Склади букву”

Мета:
вчити дітей в розрізняти і називати знайомі букви; закріпити уміння дітей складати геометричні фігури з частин різної величини; розвивати логічне мислення і виховувати самостійність..
Хід гри

Вихователь роздає дітям конверти, в яких букви розрізані на кілька частин і пропонує дітям скласти букву і назвати її.
Н – скласти 2 букви;
С – скласти 3 букви;
В – скласти 4 букви.
 
Дидактична гра: “Знайди пару”
Мета:
закріпити уміння дітей читати склади, та складати з них слова; Розвивати техніку поскладового читання; виховувати уважність.
Обладнання:
картки зі складами.
Хід гри
Вихователь ділить дітей на дві команди. Всім дітям роздає картки зі складами і пропонує знайти кожній дитині пару з другої команди так, щоб у них зі складів утворилося слово.
Ускладнення:
Поступово збільшувати кількість складів у слові.
 
Дидактична гра: "Знайди пару чобіток"

Мета:
вправляти дітей у розпізнаванні букв та читанні слів; розвивати увагу; виховувати бажання навчитись читати.
Хід гри
Вихователь говорить дітям про те, що кіт в чоботях загубив свої чобітки і просить дітей допомогти йому. У кожної дитини є конверт з чобітками, потрібно з них найти пару, тобто два чобітка, на яких написані однакові склади і прочитати їх.
Н – знайти пару, назвати знайомі букви, прочитати склад;
С – знайти пару, прочитати склади на інших чобітках, придумати слова з даними складами;
В – знайти пару, прочитати склади на всіх чобітках.
 
Дидактична гра: “Слово-лабіринт”

Мета:
продовжувати навчати дітей читати слова різної довжини; розвивати мислення, виховувати уважність;
Обладнання:
картки з лабіринтом слів.
Хід гри
Вихователь виставляє картку, просить дітей назвати букви, пропонує знайти початок і прочитати слово, рухаючись лабіринтом.
Ускладнення:
Поступово збільшувати кількість букв у слові.
 
Дидактична гра: “Не гадай, а прочитай”

Мета:
продовжувати вчити дітей читати слова, співвідносити їх з певним предметом, розвивати мислення, швидкість читання, виховувати уважність.
Обладнання:
картки зі словами, предметні картки.
Хід гри
Вихователь роздає дітям картки, пропонує розглянути їх, назвати предмети, які можна положити, чи поставити в глечик, коробку, сумку тощо, а потім пропонує дітям не гадати, а прочитати слова, з яких діти дізнаються, що ж всетаки знаходиться у великих предметах.
Ускладнення:
Збільшувати кількість слів для читання.
 
Дидактична гра: “Яка буква зайва?”

Мета:
вправляти дітей, у розрізнянні і називанні букв, розвивати мислення, пам’ять, виховувати самостійність.
Обладнання:
картки з зображенням букв.
Хід гри
Вихователь на дошці виставляє картку з буквами, діти повинні уважно розглянути і назвати зайву букву.
Ускладнення:
Поступово збільшити кількість букв.
 
Дидактична гра: “Капітани”

Мета:
закріпити знання дітьми цифр і букв, вчити складати з букв слова і читати їх; розвивати швидкість, виховувати наполегливість.
Обладнання:
картки з зображеннями човнів.
Хід гри

-    Діти уявіть себе на мить капітанами кораблів, які сьогодні змагаються у швидкості. Кожен корабель має назву, спробуйте її розшифрувати. Переможе той корабель, капітан якого найшвидше розгадає назву.
Ускладнення:
збільшувати кількість букв  у словах – назвах.
 
Дидактична гра: “Замасковане слово”

Мета:
закріпити в пам’яті дитини візуальні образи букв та їх сполучень; розвивати пам’ять; виховувати старанність.
Обладнання:
картки зі словами, прочитати які важко через різноманітні лінії.
Хід гри

Гру можна супроводжувати такою історією: «Один злий король писав свої секретні укази так, щоб ніхто не зміг їх прочитати, і викрити цього короля зможе лише той, хто навчиться читати замасковані ним слова. Спробуй, раптом ти зможеш це зробити».
 
Дидактична гра: “Де друга половинка слова?”

Мета:
закріплювати вміння дітей складати слова з двох частин; вдосконалювати техніку читання; розвивати логічне мислення; виховувати самовтійність.
Матеріал:
картки, на яких написані частини слів.
Хід гри

Вихователь висипає з коробки всі картки і повідомляє, що в лісі зайчик вчився писати, але писав він на маленьких клаптиках паперу, на яких вміщалась лише частина слова. Налетів вітер і змішав всі клаптики. Давайте допоможемо зайчику знайти початок і кінець слова (початок слова завжди з рискою, а кінець без неї).
 
Дидактична гра: “Зачаровані картки”

Мета:
вправляти дітей у розпізнаванні букв та читанні слів; розвивати логічне мислення; виховувати зосередженність.
Матеріал:
картки з написаними словами, які наполовину закриті.
Хід гри

Вихователь роздає дітям картки і пропонує подумки дописати верхню, або нижню частину букв і назвати зачароване слово.
 
Дидактична гра: “Склади квітку”

Мета:
вправляти дітей у читанні слів різної складності, та умінні виділяти перший звук у словах, співвідносити його з буквою; розвивати фонематичний слух, виховувати любов до природи.
Обладнання:
серединки квіток з написаною буквою, пелюстки зі словами.
Хід гри

Вихователь звертає увагу на килимок, і пояснює дітям, що на галявині сумують серединки від квітів. Сильний вітер відірвав пелюстки і переплутав їх. Пропонує дітям повернути кожній квітці її пелюстки. Діти повинні взяти пелюстку, прочитати слово, яке на ній написане і покласти пелюстку біля відповідної серединки.
Ускладнення:
Вихователь пропонує квіти з більшою кількістю пелюсток, та слова з більшою кількістю складів.
 
Дидактична гра: “Книжковий хробачок”

Мета:
вправляти дітей в читанні слів з пропущенними буквами; розвивати швидкість читання, мислення; виховувати уважність.
Обладнання:
картки з словами, в яких пропущені букви.
Хід заняття

Вихователь розповідає дітям історію про те, що в далекому царстві жив книжковий хробачок, він був добрий, але любив ласувати буквами. Спробуйте прочитати слова, в яких цей хробачок з’їв букви.
 
Дидактична гра: “Нагодуй рибку”

Мета:
вчити дітей розрізняти і називати букви, та знаходити знайомі букви в складах; розвивати пізнавальну активність; виховувати наполегливість;
Обладнання:
рибки на яких написані букви, кормушки на яких написані склади.
Хід гри
На дошці вихователь розміщує рибок, а дітям роздає кормушки, пропонує нагодувати рибок. Якщо на рибці написана буква А, то її можна годувати з кормушок, на яких написані склади з цією буквою.
Н - знайти відповідний склад;
С – придумати слова з буквою, яка написана на рибці;
В – прочитати склад і придумати слово з цим складом.
 
Дидактична гра: “Знайди листочок”

Мета:
закріпити уміння дітей виділяти перший звук в слові і співвідносити його з буквою; розвивати швидкість мислення; виховувати допитливість.
Обладнання:
силуети дерев з написаними буквами, листочки з предметами.
Хід гри

Вихователь розповідає дітям, що подув сильний вітер і з дерев упали листочки і перемішались. Вихователь пропонує дітям, взяти листочки і знайти дерево, з якого вони упали. Дітям потрібно розглянути предмет на листочку, виділити перший звук в слові і співставити його з буквою на гілці дерева.
Н – знайти листочок і співвіднести з буквою;
С – назвати дерево, з якого цей листочок упав;
В – придумати інші слова з цим звуком.
 
Дидактична гра: “Яке слово заховалось?”

Мета:
вправляти дітей в читанні складів і придумуванні слів із заданим складом; розвивати увагу; виховувати зосередженність.

Обладнання:
картки зі складами.
Хід гри

Вихователь по черзі показує картку з складами, пропонує дітям прочитати, придумати слово з заданим складом.
   
Наприклад:
                  ни -нитка, нива;
                  ми - мило, мити;
                  ра - рак, рана, радіо;
Ускладнення:
Поступово пропонувати дітям закриті склади і склади із збігом приголосних.
 
Дидактична гра: “Чарівні хмаринки”

Мета:
продовжувати вчити дітей виділяти звуки в слова, знаходити їх місце в слові, підбирати слова із заданим звуком, розвивати фонематичний слух; виховувати допитливість.
Хід гри

Вихователь говорить про те, що сьогодні на небі з’явились сумні хмаринки, вони розгубили свої краплинки. Пропонує дітям вибрати хмаринку і підібрати до неї краплинки. В назвах зображених предметів є звук, який відповідає букві з хмаринки.
Н – вибирають з 3-4 краплинок;
С – вибирають з 4-5 краплинок;
В – вибирають з 5-6 краплинок.
 
Дидактична гра: “Придумай слово”

Мета:
продовжувати вчити дітей виділяти звуки в словах, співвідносити їх з буквою, підбирати слова із заданим звуком; розвивати фонематичний слух; виховувати уважність.
Хід гри

Вихователь показує дітям букву, і пропонує придумати слова із заданим звуком, який відповідає цій букві.
Н – придумати слово, де заданий звук стоїть на початку;
С – придумати слово, де заданий звук стоїть в середині чи в кінці слова;
В – придумати слово, із заданим складом.
 
 
 

[tanuxa]

Альона, це ціла книжка коли я маю це перечитати

[Альонка???]

Читай по одній вправі вдень, так і зап"ятати суть краще.

[Романія]

Альонка???, ти просто золотко!  Давно таке шукаю 

[Альонка???]

Я пізніше виставлю ще розвивальні заняття, постараюсь для кожної вікової групи підібрати.

[Романія]

Було б дуже добре 

[tanuxa]

Я вже собі скопіювала, десь попробую погратися з малим

[МАРТА]

Супер! Дуже класні ігри, я із задоволенням щось теж бути брати з цього, тільки спрощувати 

[darkfly]

Як розвивати увагу та пам'ять (з журналу "Зростаємо разом" № 4 2009)

Уміння оперувати декількома поняттями одночасно, виконувати одну дію, при цьому пам’ятаючи про те, яким повинен бути наступний крок, виявляються необхідними за найрізноманітніших видів діяльності. Під час читання важливо не забути початок слова, поки читаєш його до кінця; під час перерахування потрібно пам’ятати, скільки всього збирався взяти; поки розмовляєш по телефону — не забути про молоко, що може збігти; зачиняючи двері — згадати про ключі.

Як навчити цього маленьку дитину? Як розвивати у неї здатність до цього?

Для розвитку уваги та пам’яті можна запропонувати такі завдання:

• Розгляньте разом із дитиною дві знайомі маленькі іграшки, а потім сховайте у неї на очах під склянки, що перевернуті догори дном (або затисніть їх у кулаках) і запропонуйте дитині знайти ту іграшку, що ви назвете.

• Розгляньте разом із дитиною і назвіть із використанням відповідного жесту дві картинки на картках, а по-тім переверніть їх на очах у дитини, запитуючи: «Де собачка?», «Де киця?» тощо. Дитина повинна знайти потрібну картку.

• Сховайте на очах у дитини під склянками три, а потім чотири маленьких іграшки і запитайте, наприклад: «Де машинка?» Дитина піднімає потрібну склянку, розглядає та катає машинку. Потім знову сховайте іграшку під склянку і запитайте: «Де киця?» Коли дитина навчиться знаходити іграшки, можна запропонувати їй таке саме завдання, але з використанням карток (іграшки, продукти, тварини, одяг, меблі тощо). Розгляньте разом із дитиною та назвіть із використанням відповідного жесту три, а потім чотири картинки на картках, а потім переверніть їх на очах у дитини, запитуючи, наприклад: «Де стілець?» або «Де чашка?» тощо. Дитина повинна знайти потрібну картку. Підтверджуйте заохоченням правильність виконання завдання: «Так, молодець, це чашка!»

• Можна розглянути і перевернути дві картки та запитати дитину, показуючи на закриту картку: «Що тут?» Дитина повинна назвати, а потім відкрити картку і перевірити правильність відповіді.

• Попросіть дитину принести який-небудь предмет, що перебуває поза її полем зору, наприклад, у сусідній кімнаті. Добре урізноманітнювати такі прохання, щораз просячи принести щось новеньке. Дитина повинна зрозуміти, що саме її просять зробити, піти до іншої кімнати, знайти потрібну річ і принести її.

• Залучайте дитину до хатнього господарства. Вона може діяти, наслідуючи вас, наприклад, разом із вами прибирати посуд зі столу або виконувати окремі маленькі доручення. Якщо дитина не виконує вашого доручення, зробіть те, що ви просили, спільно із нею. Така діяльність може також сприяти розвитку мовлення. Обговорюйте те, що відбувається. Особливо виділяйте емоційні моменти: «Ой, калюжа!» або «Ой, упало!», «Ой, пече!», «Важко!» тощо.

• Посадіть за стіл велику та маленьку лялечку, викладіть на стіл, наприклад, чашки, тарілки, ложки й виделки. Запропонуйте інструкції на зразок: «Дай цій ляльці чашку і виделку», «Дай великій ляльці тарілку» тощо.

• Запропонуйте дитині ляльку та ведмедика, гребінець і виделку. Попросіть її розчесати ведмедика виделкою або погодувати ляльку гребінцем.

• Збільшуйте час утримання уваги. Коли дитина просить щось у вас, можна іноді не відразу виконувати її прохання, наприклад: «Налити тобі сік? Зараз, я витру зі столу та наллю». Таке очікування навчає дитину зберігати увагу протягом деякого часу. Час очікування для маленької дитини повинен бути досить коротким і може становити декілька хвилин. Поступово він значно збільшується, і дитина, яка підростає, не забуде про те, що вона хотіла переглянути мультфільм, навіть якщо відкласти перегляд на годину.

• Коментоване малювання. Намалюйте серію примітивних, символічних картинок, що розповідають про якусь відому вашій дитині справу. Наприклад, можна зробити «книжку» «Мій день» або «Ми гуляємо». Попросіть дитину розповісти, що вона робить на кожній із цих картинок, ставте їй запитання, щоб збільшити кількість подробиць.

• Розігрування з дитиною спектаклів-казок «Колобок», «Ріпка», «Рукавичка». Вони вимагають запам’ятовування  й  повторення дій персонажів та їхніх  реплік.  Для  інсценування можна використати плюшеві іграшки або персонажів, що вирізані з картону.

• Залучайте дитину до всіх видів діяльності, якими займаються інші члени сім’ї. Вона повинна поступово опанувати побутові навички. Слушним періодом для цього є той момент, коли дитина сама хоче допомагати вам, наслідуючи, виконуючи ті самі дії, або виконуючи на ваше прохання окремі дії. Наприклад, коли готуєте суп, попросіть дитину дістати каструлю та віднести її на стіл. Ріжучи овочі, можна дати їй до рук пластмасовий одноразовий ножик і запропонувати різати їх спільно з вами. Те саме необхідно робити під час прибирання, миття підлоги, миття посуду, прання, праці на городі тощо. Обговорюйте із дитиною все, що ви робите.

• Вишикувавши мотрійок за зростом і поклавши тарілки перед дитиною, попросіть: «Дай великій мотрійці маленьку тарілку». Потім викладіть на стіл, наприклад, чотири огірки, два помідори і два лимони. Запропоновані інструкції: «Дай цій мотрійці два огірки і помідор», «Дай великій мотрійці лимон та помідор», «Поклади огірок, помідор і лимон у цю тарілку» тощо. Інструктуйте повністю, і, якщо дитина не виконує все відразу, повторюйте інструкцію знову цілком, не розподіляючи на кроки. Можна також попросити дитину повторити інструкцію перед виконанням, або допомогти їй, ставлячи уточнюючі запитання. Наприклад, якщо дитина виконала тільки час-тину інструкції: «Дай цій мотрійці два огірки й помідор» і дала мотрійці тільки два огірки, можна запитати її: «Що ще хотіла мотрійка?», а потім «Помідор чи лимон?»

• Виконання інструкції, що містить декілька значущих слів або кроків. Безумовно, природніше відпрацьовувати навчання дитини, не сидячи за столом, а в побутових ситуаціях. Можна звертатися до дитини з «довгими» проханнями, що містять у собі три послідовних кроки, прохання принести два предмети, позначаючи ознаку одного з них, або місце, де він перебуває. Для того щоб переконатися, що дитина дійсно запам’ятовує інструкцію та дотримується її, а не діє відповідно до ситуації, можна пропонувати їй парадоксальні інструкції. Наприклад: «Візьми виделку та кубик, поклади у шапку», «При-неси чашку та червоні шкарпетки», «Візьми ложку під столом, поклади у ліжко». Довгі інструкції повинні стати звичайною частиною повсякденного життя. Якщо дити-на не здатна впоратися з дорученням, повторіть усю інструкцію цілком, не розподіляючи її на кроки, а якщо це не допомагає, попросіть дитину повторити, що вона по-винна зробити, або поставте їй навідні запитання.

• Запитуйте дитину, що вона робила вчора, що збирається робити надалі: «Ми йдемо гуляти. Що ти одягнеш? Ще що?» Якщо вона дає формальні або неправильні від-повіді, ставте їй навідні запитання та уточнюйте подробиці. Можна, наприклад, запитувати: «Ти на сніданок їла кашу чи суп?», «Суп був на обід чи на сніданок?» тощо.

• Грайте з дитиною в сюжетно-рольові ігри. Використовуйте в них те, що відбувалося з нею у реальному житті. Допомагайте дитині наповнювати її ігри різними подробицями. Наприклад, ляльки завітали в гості, торт на столі, а чаю немає. Як приготувати чай? Намагайтеся, щоб у грі так само були відбиті почуття вашої дитини і почуття інших людей. Вони можуть радіти, сердитися, ображатися, боятися, нудьгувати тощо. Наприклад, лялька просить купити морозиво, а їй не купують, лялька образилася. Або ляльку вкладають спати, а лялька не хоче лягати і вередує, «мама» сердиться. Намагайтеся, щоб дитина називала ці почуття.

Ігри на розвиток пам’яті та уваги

Крамниця

Дати дитині завдання «піти» до «крамниці» та «придбати» необхідні предмети, назви яких потрібно запам’ятати. Починати необхідно з 2–3 предметів, поступово збільшуючи їхню кількість до 5–6. У цій грі рекомендується мінятися ролями: і дорослий, і дитина по черзі можуть бути дочкою (або сином), і мамою (або татом), і продавцем, який спочатку вислухує замовлення покупця, а по-тім уже добирає «товар». «Крамниці» можуть бути різноманітними: «Хліб», «Молоко», «Іграшки», «Овочі».

Чудесний мішечок

Для гри потребується 10–12 іграшок, що добре знайомі дітям. Дорослий по черзі виймає з мішечка іграшки, дитина називає та розповідає про її призначення. Дорослий дає можливість розглянути всі іграшки, що виставлені в ряд. Після цього він пропонує назвати іграшку, що залишилася у мішечку.

«Зваримо борщ»

Запропонувати дітям «зварити борщ». Кожній дити-ні пошепки на вушко називаємо овоч. Дорослий розповідає про те, як зварити борщ, послідовно називаю-чи овочі: буряк, морква, картопля, цибуля, капуста, часник, помідор, перець, петрушка. Дитина, яка названа цим овочем, вистрибує в середину кола («каструлю»). Після того, як «зварили борщ», запропонувати дітям повторити набір овочів для борщу.

Хто за ким?

Ведучий, подивившись на дітей, які вишикувалися одне за одним, повинен відвернутися й назвати, хто за ким стоїть. Згодом ведучим стає інша дитина.

День народження

Повідомити дітям про те, що в зайчика Вуханя незабаром день народження, тому прийдуть гості, щоб привітати іменинника. А як кличуть гостей — він дізнається згодом. При-готувати 5–8 іграшок (ведмежат, зайчат, цуценят, ляльок), назвати їхні імена, посадити за стіл. Дитина, яка обрана на роль зайчика, по-винна почастувати їх чаєм, називаючи кожного гостя на ім’я. Кількість гостей можна збільшувати.

Повтори одне за одним

Першому гравцеві потрібно назвати яке-небудь слово. Другий гравець повторює його, називаючи своє слово, третій — повторює всі слова, додаючи своє слово тощо. Той, хто припустився помилки, залишає гру.

Що змінилося?

Розставте на столі 5–6 предметів. Запропонуйте дитині уважно їх розглянути впродовж 1–2 хвилин. Коли малюк відвернеться, змініть місцями 2–3 предмети, а потім запитайте: «Що змінилося?»

Слухай і виконуй

Ведучий називає декілька дій, але не показує їх. Можна повторити завдання двічі. Потім діти повинні виконати ці дії у тій послідовності, в якій вони були названі ведучим.

Завдання 1. Повернути голову праворуч, повернути голову прямо, опустити голову вниз, підвести голову.
Завдання 2. Підвести праву руку, підвести ліву руку, опустити обидві руки.
Завдання 3. Підняти праву ногу, опустити праву ногу, присісти.
Картинка допомагає слову

Для гри необхідно приготувати 10 слів та 10 картинок, пов’язаних із цими словами за змістом. Наприклад, слова: світло, гніздо, стілець, дерево, музика, школа, обід, сад, ліс, річка. Картинки: електрична лампочка, ластівка, стіл, листок, скрипка, портфель, тарілка, яблуко, вовк, риба. Послідовно вимовляйте слова, а дитина до кожного слова добирає картинку.

Запам’ятай слова

Назвіть 10–12 слів, за змістом не пов’язаних одне з одним: собака, дерево, літак, тарілка, будинок, мама, сонце, море, помідор, стілець. Дитина повинна запам’ятати їх і відразу після прочитання назва-ти. Гру рекомендується повторити через декілька днів, тиждень. Якщо кількість слів, названих дитиною збільшиться, її пам’ять поліпшується.

Знайди помилку

Приготуйте картинку, на якій допущено 5–6 помилок. Наприклад, на малюнку, де зображені зимові ігри дітей, можна домалювати дерево із зеленими листочками, квіти, дівчинку в босоніжках тощо. Ускладнити гру можна, збільшивши кількість помилок і зробивши їх менш помітними.

Знайди такий самий

Запропонуйте дитині обрати таку саму (за кольором, розміром) кульку, як у вас. Можна ускладни-ти гру, збільшивши кількість предметів, відмінності між якими менш помітні.

Усі предмети на одну літеру

Об’єднайте дітей у команди. Напишіть на дошці якусь літеру, наприклад, К. Кожна команда упродовж 1–3 хвилин повинна знайти та запам’ятати всі предмети в кімнаті, що починаються на цю літеру. Потім команди по черзі називають ці предмети. Перемагає та команда, яка назвала найбільшу кількість предметів на задану літеру.

Чотири стихії

За командою ведучого діти виконують відповідні рухи:
• «земля» — діти опускають руки донизу;
• «вода» — діти простягають руки вперед;
• «повітря» — діти підводять руки догори;
• «вогонь» — діти роблять колові рухи руками, згинаючи їх у ліктях і зап’ястях.

[darkfly]

Розвиваємо уяву (з журналу "Зростаємо разом" № 6 2009)

Що таке уява, напевно, знає кожен. Ми дуже часто говоримо одне одному: «Уяви собі таку ситуацію…», «Уяви собі, що ти…». Щоб придумувати, нам необхідна уява.

«Навіщо у дошкільників розвивати уяву? — запитаєте ви.— Адже вона і так набагато яскравіша й оригінальніша від уяви дорослого». Це зовсім не так. Дослідження психологів свідчать, що уява дитини розвивається поступово, у міру накопичення нею певного досвіду. Усі образи уяви, якими б химерними вони не були, ґрунтуються на тих уявленнях і враженнях, які ми отримуємо в реальному житті. Уява дитини бідніша за уяву дорослого через обмежений життєвий досвід. За допомогою уяви малюк пізнає навколишній світ і самого себе.

Основою уяви є образи. Образи уяви ґрунтуються на образах пам'яті, але істотно відрізняються від них. Образи пам'яті — це незмінні, по можливості правильні образи минулого. Образи уяви змінені й відрізняються від того, що можна спостерігати в реальності. Наприклад, коли дитина розповідає про те, що вона бачила в зоопарку страуса з довгою шиєю та короткими крилами, і це дійсно відбувалося у вихідний, звісно ж, це образ пам'яті. А якщо дитина розповідає, що вона бачила в зоопарку Змія Горинича, то це образ уяви.

Уява має декілька ступенів активності. Найнижчий ступінь виявляється уві сні, коли ми сприймаємо які-небудь картини або образи незалежно від свого бажання. Активніший рівень уяви виявляється під час читання, прослуховування художньої літератури, музики, проглядання картин. Це відтворююча уява: на основі словесного опису, умовного зображення або слухового сприйняття створюється образ. Відтворення того чи іншого образу залежить, з одного боку, від того, наскільки яскравий, виразний і чіткий словесний опис або умовне зображення. З другого боку, відтворення образу пов'язане з рівнем розвитку уяви людини, а також із її знаннями і досвідом. Так, на музичному занятті дошкільникам пропонується назвати, який образ виникає під час прослуховування мелодії: так ступає ведмідь чи летить комарик, так щебече пташка чи гримить грім?

Уява дітей розвивається в грі. Діючи з реальними предметами, малюк починає вигадувати нереальну ситуацію. Наприклад, дитина скаче верхи на паличці — у цей момент вона вершник, а палиця — кінь. Причому важливо, що дитина не може уявити коня за відсутності предмета, придатного для скакання, і не може подумки перетворити коня на палицю, якщо не діє з нею. Для дітей трьох-чотирьох років важливо,  щоб предмет-замісник був схожим на той предмет, який він замінює. Так, граючись у чарівника, дитина як чарівну паличку використовує прутик. У старшому дошкільному віці уява може спиратися на такі предмети, які не схожі на ті, що замінюються. Наприклад, діти граються з баночкою з-під крему, а уявляють при цьому кораблик.

Поступово необхідність у зовнішніх опорах зникає.  Відбувається перехід до ігрової дії з предметом, якого насправді немає.  Цей предмет набуває нового змісту, і дії з ним уявляються подумки,  без реальної дії. Це і є виникнення уяви як психічного процесу.  Уявна ситуація повністю розгортається у внутрішньому світі дитини. У старшому дошкільному віці дитина привчається створювати свої власні персонажі, оселяючи їх у внутрішньому світі. Діти вигадують собі уявних друзів,  присутність яких скрашує повсякденне життя дитини.  Ці уявні супутники дитячого життя — невидимки,  хоча діти називають їх по іменах, згадують їх у розмовах і граються з ними тривалий час у різні ігри, як із реальними партнерами. Вони допомагають дітям упоратися зі страхами, замінюють їм друзів у періоди самотності, підтримують у них упевненість у правильності думок і дій. До 65 % дошкільників вигадують собі друзів. Такі діти більш товариські, менш сором’язливі, мають більше реальних товаришів. Уявні друзі допомагають дітям набувати соціальних навиків і вправлятися в спілкуванні. Під час спілкування з уявним другом діти програють і промовляють події дня, свої переживання.   
               
Уява відіграє дуже важливу роль у житті дитини. З одного боку,  це політ фантазії,  яка викликає бурю емоцій, а з другого — спосіб збагнення світу, який знімає тимчасові й просторові обмеження.
            
Діагностика розвитку уяви
   
Пропонована ігрова методика не тільки дозволяє визначити, наскільки у дитини розвинена уява, але і є засобом її розвитку.      
      
Де чиє місце?      
         
Мета запропонованої методики полягає в тому, щоб з’ясувати,  наскільки дитина зуміє проявити свою уяву в заданій наочній ситуації.   
Для проведення цієї методики-гри підійде будь-яка сюжетна картинка, щоправда, з деякими особливостями.    Біля всіх зображених предметів розташовані порожні кружечки. Для гри також знадобляться такі самі за розміром кружечки, але вже з намальованими на них фігурками. Усі зображені в кружечках фігурки мають своє певне місце на картинці. Дорослий просить дитину уважно розглянути малюнок і поставити кружечки в «незвичайні» місця, а потім пояснити, чому вони там опинилися.   

Аналіз виконання завдання   
   
Залежно від рівня розвитку уяви діти можуть по-різному розв’язувати це завдання.   Одні діти (перший рівень)  зазнають значних труднощів,  виконуючи завдання.  Вони,  як правило,  ставлять фігурки на їхні «законні» місця, а всі пояснення зводять до такого: собака в будці тому, що він повинен бути там. Якщо ж дорослий сам поставить кружечки на «чужі» місця, то малюк весело сміятиметься, але пояснити, чому вони там опинилися,  все одно не зможе.  Якщо ж вам вдасться досягнути від дитини якихось пояснень, то вони виявляться шаблонними та  стереотипними:   «Кішка на клумбі тому,  що вона сховалася»,  «Собака в ставку тому, що він сховався» тощо. Від кого і чому кішка або
собака сховалися, діти з цим рівнем розвитку уяви відповісти не можуть. Інші ж діти (другий рівень)  особливих проблем під час виконання цього завдання не зазнаватимуть. Вони легко поставлять кружечки з персонажами на «чужі» місця, проте пояснення викликатиме у них труднощі. Деякі навіть почнуть ставити фігурки на їхні місця,  тільки-но ми попросимо розповісти,  чому той або інший персонаж опинився на невідповідному місці. Розповіді дошкільників із цим рівнем розвитку уяви, зазвичай, мають під собою реальний ґрунт, принаймні малюки дуже намагаються це довести. «Минулого року на дачі я бачив,  як кішка залізла на дерево (поміщає кішку на дерево), тато мені розповідав, що собаки дуже полюбляють купатися (ставить собаку в ставок). По телевізору показували, як собака подружився з пташкою і пустив її до себе жити (ставить пташку в будку)» тощо. Діти з високим (третім) рівнем розвитку уяви легко розставляють кружечки на «чужі» місця й пояснюють свої кроки. Для них є характерною така ситуація, коли вони обмірковують запропоноване дорослим завдання. Деякі навмисно відводять очі від картинки, задумливо дивляться в стелю, встають, щоб краще по-бачити зображення, примружуються тощо. Іноді цей етап завершується тим, що дитина бере на себе яку-небудь роль, виходячи з якої вона й пояснюватиме. Наприклад: «Я чарівник, зараз я оживлю цю кар-тинку», — а потім — фантастична розповідь, у якій пояснюється незвичайне місцеположення предметів. Або після деяких роздумів: «На столі лежала картинка, і ніхто не знав, що з нею робити. Але подув вітер (дитина починає дути), і всі предмети розлетілися». Далі йде казко-вий сюжет. Це,  ймовірно,  пояснюється тим,  що ці діти у своїх діях керуються із самого початку задумом, він ними управляє. Коли ж їм необхідно пояснити «чуже», то вони повинні проникнути в «чужий» задум, а цього діти в дошкільному віці,  як правило,  робити ще не вміють.  Усі зображені в кружечках фігурки мають своє певне міс-це на картинці, ми ж просимо дитину уважно розгляну-ти малюнок і поставити кружечки в «незвичайні» місця, а потім пояснити, чому вони там опинилися.

Уява відіграє значну роль у формуванні особистості дитини.  Для її розвитку існують спеціальні ігри, що допомагають поступово засвоювати принцип заміщення одних предметів іншими.

«Оживляння» предметів

Уявити себе новою шубою; загубленою рукавичкою; рукавичкою, яку повернули господареві; сорочкою, кинутою на підлогу; сорочкою, акуратно складеною. Уявити: пасок — це змія, а хутряна рукавиця — мишеня. Якими будуть ваші дії?

Імітація дій

Тема. Свійська птиця

Уявити себе дбайливою господинею.
Показати: ви доглядаєте птахів — сиплете їм зерно, наливаєте воду.
Передати стан господині, в якої знили гуси.
Обігравання народної пісеньки «Жили у бабусі два веселі гуси».
Зобразити свійських птахів:  
дбайливого півня, який знайшов зернятко і віддає його курочкам;  
гордого і сміливого півня,  який охороняє своє сімейство;  
сердиту гуску,  яка витягнула шию і грізно шипить, захищаючи своїх гусенят;
індика, який розпушив хвіст.

Тема. Дикі тварини

Передати мімікою й рухами поведінку звірів: єнот-полоскун полощеться у воді, борсук ховається в норі, їжачок шукає місце для зимівлі, лось-велетень ходить по болоту, білочка гризе горішки.

Для чого ці предмети?

Матеріал для гри: набір із десяти звичайних, відомих дітям предметів: газета, котушка ниток, носова хустка, баночка з-під розчинної кави, поліетиленовий пакет, шкарпетка, подушечка для голок, глибока тарілка, парасолька тощо.

Інструкція: дорослий бере який-небудь предмет, на-приклад газету, і розповідає, як її можна використовувати. Так, її можна прочитати, в неї можна що-небудь загорнути, її можна покласти на лавку в парку; газета-ми можна розтопити піч тощо. Наводячи приклади, дорослий щоразу за допомогою дітей уточнює, які властивості газети дають можливість так її використовувати: наприклад, газетний папір добре горить; газета широка і м'яка — в неї можна щось загортати тощо. Дітям пропонується подумати, пофантазувати і назвати якомога більше варіантів використання відомих предметів, що послідовно пропонуються.

Пантоміма

Інструкція: дорослий розповідає дітям, що можна рухами тіла, рук, голови, очей та ін., показувати різні дії, і пропонує пограти в пантоміму.

Завдання

1. Чиї дії я зараз виконую? (Дорослий показує зразки дій регулювальника дорожнього руху, маляра, тесляра, скрипаля, боксера, водія автобуса; матері, яка гойдає дитину.)

2. Покажи, що ти відчуваєш, коли:

• тобі в автобусі наступили на ногу;
• ти пішов із мамою в магазин і загубився;
• на вулиці дуже холодно;
• у тебе болить живіт;
• яскраве сонце світить тобі в очі.

3. Покажи руками або пальцями:

• команду «Стій на місці!»
• команду «Іди зі мною»
• як ти свариш малюка-пустуна;
• як ти стукаєш у двері;
• як ти прощаєшся;
• як ти затягаєш нитку в голку;
• як ти надуваєш повітряну кульку;
• як ти чистиш зуби;
• як ти розчісуєшся;
• як ти посилаєш рукою поцілунок.

Веселі перевертні

Матеріал: набір запитань для моделювання протилежностей (добре — погано).

1. Цукерки: добре чи погано? (Добре: вони смачні. Погано: якщо з'їсти багато, можуть заболіти зуби, і їх до-ведеться лікувати.)
2. Ліки: добре чи погано? (Добре: вони допомагають вилікуватися від хвороби. Погано: багато пігулок — отрута.)
3. Музика: добре чи погано? (Добре: можна під неї співати і танцювати. Погано: якщо працюєш, вона заважає; від дуже гучної музики можуть заболіти вуха та голова.)
4. Вітер: добре чи погано? (Добре: у спеку освіжає, несе прохолоду. Погано: у мороз при вітрі стає ще холодніше; сильний вітер може повалити дерева, зірвати дахи з будинків.)
5. Дощ: добре чи погано? (Добре: допомагає рости врожаю. Погано: якщо сильно вимокнеш, можеш застудитися і захворіти.)
6.Кішка: добре чи погано? (Добре: ласкава, м'яка, приємно муркоче, з нею можна гратися. Погано: може боляче подряпати.)

Казки по-новому

Інструкція: дорослий розпитує дітей, які казки вони знають і люблять. Усі разом обирають одну з казок, і до-рослий пропонує її переробити, по черзі розповідаючи її і замінюючи в кожній фразі відоме на протилежне або нове. Діти розповідають казку по черзі по колу, починає дорослий. Ось, наприклад, у що може перетворитися відома казка про Червону Шапочку: «Жив-був хлопчик, якого звали Жовтий Беретик. Покликав його якось тато і говорить: “Сходи, синку, до дідуся й віднеси йому книги та газети”. Пішов Жовтий Беретик, а назустріч йому ведмідь...» тощо. Дорослий нарівні з дітьми бере участь у переробленні казки і повинен стежити, щоб у всіх ключових моментах казка була перероблена, але в цілому вийшла б якась нова історія, яка моделює ситуацію, що більш-менш логічно розвивається.

Що було б, якби...

Матеріал: набір безглуздих припущень: що було б, якби...

1) ...ти раптом, прокинувшись, виявив, що ти не людина, а коник (метелик, крокодил та ін.);
2) ...усі люди стали ходити на руках, догори ногами;
3) ...усе тверде стало раптово м'яким;
4) ...люди не дорослішали, а завжди залишалися дітьми;
5) ...ми ходили так швидко, що в одну мить могли опинитися там, де захотіли.

Інструкція: дорослий пропонує дітям по черзі вигадати наслідки цих неймовірних подій. Кожна дитина повинна побувати в ролі першого оповідача в колі. Гіпотези і припущення дітей дорослий приймає без обмежень, критики і коментарів, але ставить запитання, спонукаючи деталізувати задум.

Розвиваючи дитячу уяву, необхідно добиватися, щоб вона була пов'язана з життям, щоб вона була творчим відображенням нашої дійсності. Ознайомлюючись із навколишнім життям, дитина потім відображає сприйняте у своїх малюнках, іграх, і в процесі цієї творчої переробки накопиченого досвіду формується уява.

Необхідно пам'ятати, що уява дошкільника розвивається в діяльності: у грі, в малюванні, в заняттях. Тому організація цих видів діяльності має важливе значення для розвитку уяви.

[Непийпиво]

(з журналу "Зростаємо разом" № 6 2009)

а може ще й журнали ці є?... в цифрі...

[darkfly]

Є 14 номерів, кожна стаття окремо (pdf).
Цей журнал видає харківська "Основа". В них на сайті був бонус: якщо передплачуєш котрийсь із їхніх журналів, реєструєшся на сайті і надсилаєш копію квитанції на їхню електронну адресу, то маєш доступ до архівів всіх журналів, які вони випускають.
Але з 16 березня халява закінчилася. Тепер можна мати доступ тільки до саме того журналу, який передплатив. Я не передплачувала "Зростаємо разом", бо не було потреби: можна було почитати і скопіювати, що треба з сайту. Але журнал сподобався, думаю передплатити на майбутнє.

[Непийпиво]

darkfly, ти педагог? ....

[darkfly]

А що так помітно? 
Вчитель початкових класів і англійської мови в початковій школі.
В майбутньому вчитель англійської мови, зарубіжної літератури + трошки французької.

[Непийпиво]

А що так помітно?

та трохи є...